Помочь психологически в экстремальной ситуации. В Харькове стартовала международная конференция по экстримальной психологии среди спасателей

Ігор Бескровний кореспондент

-Допомогти людині психологічно в надзвичайній ситуації. Сьогодні до Першої столиці на міжнародну конференції з екстремальної психології завітали провідні фахівці з дванадцяти країн світу.

Аварії, пожежі, повені та теракти. Незважаючи на складні обставини їм доводитися там працювати – допомагати людям у надзвичайних ситуаціях. У різних країнах світу. Серед учасників конференції психолог- рятувальник з Латвії Ілона Лецко. Вона працює за фахом вже як тридцять років. Розповідає, ситуації бувають такі, що психологічно і самому складно, але людей все одно потрібно рятувати. Останній випадок – обвалення даху супермаркету "Максима" в Ризі. Трагедія забрала понад півсотні життів, у тому числі і її колег – рятувальників.

Після трагедії жінка допомагала відновитися психологічно дружині свого співробітника – рятувальника, який загинув.

Ілона Лецко психолог-рятувальник (Латвія)

-Я после этого случая поняла, что легче работать с людьми, поддерживать людей, когда люди чужие, так можно сказать. Но когда это всё рядом своё, близкое, то там не возможно не пролить слёзы, это просто невозможно.

Про складності роботи розповідає і психолог-рятувальник Олена Рафальська з Білорусії. У їх державі після теракту в мінському метрополітені з'явилося спеціальний центр кризової психологічної допомоги. Тоді у трагедії загинуло п'ятнадцять чоловік, понад двохстам знадобилася психологічна допомога.

Подібних шокових ситуацій трапляється досить багато. І в кожній необхідно впоратися зі своїми почуттями і допомогти людині, каже Олена. Один із останніх – загибель двадцяти п'ятирічного рятувальника. Він розбився в автокатострофі.

Олена Рафальська психолог-рятувальник (Білорусь)

-Тяжело было работать с семьёй, семья не принимала его смерть и поэтому так к сожалению сложилось, что психологи оказались самыми близкими родственниками на этом мероприятиии поддерживали и отца, мать и сестру, брата. Если мы видим, что это какая-то истирическая реакция, она может быть заразная, то её следует прекратить, если мы видим, что человек плачет значит мы считаем, что это однин из оптимальных выходов из ситуации и страемся не мешать. Если мы видим, что человек агрессивен, мы подключаемся под него – включаем свои модальности, пристройки по дыханию.

Не мало емоцій залишилося і у харків'янки психолога-рятувальника Світлани Лебедєвої після вибуху будинку в Дніпропетровську. Жінка розповідає, люди, які кричали під завалами та просили про допомогу їй досі сняться.

В результаті трагедії загинуло двадцять три людини, десятки лишилися без даху над головою. Тоді, Світлана, допомогла психологічно побороти горе не одній родині.

Світлана Лебедєва психолог-рятувальник (Харків)

-Конечно каждый психолог проработав в чрезвычайной ситуации всё помнит – первого пострадавшего, родственников, помнит всю ситуацию и это он будет помнить всю жизнь. С кем работат, как работал поминутно помнит этого невозможно забыть. Поэтому помимо психологии должна быть человечность, но уровень импатии у него должен быть наиболее высоким.

Всіма своїми напрацюваннями у сфері екстремальної психології учасники конференції сьогодні поділилися зі своїми колегами. Завтра від теорії перейдуть до практики. Проведуть майстер-класи з надання допомоги.