Порядок бронювання військовозобовʼязаних в Україні: що змінилося

Яна Біляєва

1 рік ago

Бронювання військовозобов’язанних на період мобілізації та у воєнний час – Кабмін вніс зміни до постанови, що регулює це. Так, урядовцями розширено перелік сфер, працівники яких можуть бути заброньовані, а також встановлено чіткі терміни розгляду державними органами звернень підприємств, установ і організацій щодо визначення їх критично важливими та відповідно тими, що можуть бронювати робітників

ЮЛІЯ СВИРИДЕНКО ПЕРШИЙ ВІЦЕПРЕМ’ЄР-МІНІСТР, МІНІСТР ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Під час зустрічей з бізнесом ми отримували неодноразові скарги на зволікання державних органів з розглядом звернень щодо визначення підприємств критично важливими. Це впливало на діяльність суб’єктів господарювання, заважало бізнесу планувати свою роботу. Бюрократичній тяганині в питаннях бронювання буде покладено край. Цим рішенням Уряд встановив граничні терміни розгляду: звернення підприємств, установ та організацій має бути розглянуте в строк до 10 робочих днів з моменту отримання.

У документі прописані і інші зміни, які необхідно враховувати підприємствам.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

Ухвалені Урядом зміни передбачають:

• суми ЄСВ відтепер будуть враховуватися у одному з критеріїв для визначення підприємства критично важливим. Нагадаємо, що критерій передбачає сплату підприємством протягом звітного податкового року податків, зборів, платежів (окрім митних платежів) на суму понад 1,5 млн. євро.

• підприємства ветеринарної медицини, казенних підприємств пробірного контролю тощо можуть бути визнані критично важливими у разі відповідності двом або більше критеріям.

• застосування єдиного підходу до визначення кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню і працюють в органах місцевого самоврядування та в державних органах.

У Мінекономіки роз’яснюють, що для визнання критично важливими підприємства мають відповідати трьом або більше критеріям із семи. Серед критеріїв, зокрема – розмір сплачених податків та зборів, відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, важливість значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, тощо. При цьому підприємства, установи та організації окремих галузей та сфер (наприклад, підприємства паливно-енергетичного комплексу) мають відповідати двом та більше критеріям.

ОСТАННІ НОВИНИ