Пряме влучання в дитячий садочок Харкова: історії дітей та дорослих, які пережили той жах

31.10.2025 19:44   -

Не таким має бути дитинство. Малеча прифронтового Харкова позбавлена багатьох звичних, мирних, дитячих радощів. Натомість у їхніх маленьких голівках закарбовуються жахливі події війни.

І ми як злякались. А потім ми пішли виходити, а все було в газонці. Ми злякались, але я не злякався. Пожежник сказав: де діти? А він не бачив їх. Думав, що вони піджарились. Піджарились? Так. На вогні. Там була пожежа? Так. І як всіх взяв і мене взяв. І виніс із вогню. Через вогонь? Угу.

Це відео з трирічним Тимофійчиком миттю розлетілося інтернетом. Хлопчик, повертаючись із садочка, розповідає матусі не про ігри чи забавки, а про те, як їх рятували з палаючої будівлі. 22 жовтня в дитячий садок, який відвідує Тимофій, поцілили три «шахеди».

МАРИНА АГЕЄНКО МАМА ТИМОФІЯ
Ми їхали додому, він почав розповідати, і я була шокована, наскільки він по-дорослому і по-мужньому мене захищає. Я це відчула і вирішила поділитися цим відео, бо підтримка була потрібна всім батькам. Російські ЗМІ почали казати, що це вистава, що все зроблено спеціально, і це мене зачепило. Я вирішила показати правду.

Марина каже, що ніколи не забуде той день. Жах, який довелося відчути, був надто сильним — як і розуміння того, що країна-агресор може цинічно вдарити по дитячому закладу серед білого дня.

МАРИНА АГЕЄНКО МАМА ТИМОФІЯ
Я дивлюсь у телефон, і там уже пишуть, що в дитячий садок влучання. Я сіла на підлогу, щоб відчути, що під ногами є земля, і сказала собі: зараз тобі не можна боятися. Ти маєш зібратися і бігти. Коли я його обійняла, мені здалось, що він набагато сильніший, ніж я. Він дуже мужньо пережив цю ситуацію. Я не знаю, як це відобразиться на його емоційному стані, але ми з батьком зробимо все, щоб це було якомога легше. Ми, наприклад, малюємо. Якось він намалював вогонь — і я зрозуміла, що він хоче це прожити ще раз. І саме тоді вперше зізнався, що йому було страшно. Я дуже рада, бо не може бути не страшно. Він довірився мені й сказав, що плакав.

Потрапити під обстріл і не відчувати страху — неможливо. Вир емоцій того дня переживали всі — і працівники садочка, і батьки. Але дорослі тримались, щоб жодна дитина не побачила страху в їхніх очах.

ТЕТЯНА ПЕДАГОГ РОЗВИВАЮЧИХ ЗАНЯТЬ
Мені не було страшно, бо в той момент ти думаєш, що робити далі і як заспокоїти дітей. Ми діяли спокійно, план був контрольований. Через кілька хвилин рятувальники почали виносити дітей, а ми одягали інших. Усі були зібрані, спокійні, діяли як одна команда.

Свою історію розповіла і мама іншої вихованки садочку.

МАРІЯ ОБОЛЕНСЬКА МАМА ВИХОВАНКИ ПРИВАТНОГО ДИТЯЧОГО САДОЧКА
Я живу поруч і все бачила з вікна. Подумала: це не може бути садочок! Але я була спокійна, бо знала — під час кожної тривоги персонал спускає дітей в укриття. Вони треновані, знають, що робити, тому я не панікувала. І це допомогло зберегти спокій мені й доньці.

Про те, як поспішав на допомогу своєму сину, розповів харків’янин Іван.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ІВАН ГРЕК БАТЬКО ВИХОВАНКИ ПРИВАТНОГО ДИТЯЧОГО САДОЧКА
Було велике збентеження, не знав, що робити в перші хвилини. Але дякуючи нашим викладачам, які завжди були на зв’язку, я одразу поїхав. Коли прибув — усе горіло, диміло, працювали рятувальники. Викладач зустрів мене й сказав, що діти у безпечному місці. Усе було організовано: медики, ДСНС, діток тримали на руках. Вони були спокійні, ніхто не кричав. І головне — всі діти були вдягнені! Викладачі зорієнтувались блискавично, хоч самі були напівроздягнуті. Потім я взяв Варвару, подзвонив дружині й сказав, що все добре. Всі живі.

ДАР’Я ГРЕК МАМА ВИХОВАНКИ ПРИВАТНОГО ДИТЯЧОГО САДОЧКА
Спочатку не вірила, що приліт саме в садок. Хотілося думати, що це десь далеко. Але коли побачила підтвердження — було дуже важко. Почала одразу телефонувати, серце стискалось від безсилля. Ми, батьки, відчули це дуже емоційно, але хочеться відзначити професіоналізм і героїзм вихователів та рятувальників. Їхня реакція була миттєва, чітка, врятували наших дітей. Коли наступного дня допомагала розбирати наслідки, я зрозуміла масштаби трагедії, яка нас оминула. І я вдячна кожному, хто був поруч із дітьми того дня.

Так, це складний досвід. Але ми живемо далі, підтримуємо одне одного, тримаємо наше місто, його настрій. Бо Харків — живе. І ми віримо, що все буде добре.

КАТЕРИНА ПЕДАГОГ РОЗВИВАЮЧИХ ЗАНЯТЬ
Це все, що залишилось від цієї локації. Перше, що ми робимо, — показуємо дітям, як будемо проходити в безпечне місце. І того дня саме це врятувало нас усіх.

Оперативно спрацювали й міські служби. Батьки врятованих дітей кажуть: такий удар — це не просто воєнна агресія, а навмисний терор, покликаний посіяти страх, розпач і відчай.

Коли ворог цілить у дитячий садок — він цілить у майбутнє. У покоління, яке мало б рости в мирі.

ОСТАННІ НОВИНИ