Прифронтовим громадам – додаткові ресурси та гарантії вимагає Асоціація прифронтових міст та громад

У Харкові відбулося онлайн-засідання Правління Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація прифронтових міст та громад». До обговорення долучилися керівники громад, народні депутати та експерти. Головне питання — як забезпечити фінансову спроможність територій, які щодня працюють під загрозою обстрілів.

ІГОР ТЕРЕХОВ, ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД
Ми всі добре розуміємо, в яких умовах формується цей бюджет. Це черговий бюджет воєнного часу. Україна продовжує боротися за свою незалежність, тому безпека й оборона були і залишаються безумовним пріоритетом держави.
Але водночас війна поставила перед місцевим самоврядуванням величезну кількість завдань, яких не було в мирний час. І особливо гостро це відчувають прифронтові громади.
Поки Сили оборони тримають фронт, міста й громади повинні забезпечувати людям нормальне життя. У будинках мають бути вода, світло і тепло. Повинні працювати лікарні, школи, громадський транспорт і комунальні підприємства. Після ударів треба відновлювати мережі, закривати вибиті вікна, розбирати завали та повертати людям базові послуги. І дуже часто це потрібно зробити не за місяць і навіть не наступного дня, а за кілька годин.

За словами Ігоря Терехова, Асоціація вже прорахувала додаткові потреби прифронтових громад. Йдеться майже про 67 мільярдів гривень. Ще близько 8 мільярдів — на пріоритетні публічні інвестиційні проєкти 32 громад.

Серед ключових вимог — збереження за громадами 64 відсотків ПДФО, невилучення реверсної дотації та фінансування відновлення критичної інфраструктури.

ІГОР ТЕРЕХОВ, ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД
Одне з найбільш принципових для нас питань — додаткові чотири відсотки ПДФО. Ми наполягаємо на тому, що за громадами, як і цього року, потрібно зберегти 64 відсотки податку на доходи фізичних осіб. За нашими розрахунками це забезпечить додатково близько 18,2 мільярда гривень для місцевих бюджетів.

Окремий блок — доходи людей. Асоціація пропонує збільшити мінімальну зарплату у 2027 році щонайменше до 10 тисяч гривень, а мінімальне пенсійне забезпечення визначити на рівні 6 тисяч.

Також громади пропонують збільшити освітню субвенцію щонайменше на 25 мільярдів гривень — зокрема для підвищення зарплат педагогів.

Але бюджетними рішеннями питання прифронтових територій не обмежуються.

ІГОР ТЕРЕХОВ, ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД
У проєкті бюджету мінімальна заробітна плата на 2027 рік передбачена на рівні 9546 гривень. Наша пропозиція — встановити її на рівні щонайменше 10 тисяч гривень.
Так само ми пропонуємо визначити орієнтир мінімального пенсійного забезпечення на рівні 6 тисяч гривень.
Урядовий проєкт передбачає прожитковий мінімум для людей, які втратили працездатність, у розмірі 2878 гривень. І нам усім зрозуміло, що це сума, яка дуже далека від реальної вартості базових потреб людини. Тому тут ми також маємо продовжувати роботу.
Окремо хочу сказати про зарплати вчителів. Освітня субвенція — це державний ресурс, з якого фінансується оплата праці педагогів. За нашими розрахунками, у 2027 році її потрібно збільшити щонайменше на 25 мільярдів гривень.

Під час засідання також обговорили законопроєкт про соціальні гарантії для людей, які працюють на територіях можливих та активних бойових дій, і підтримку бізнесу, що продовжує там працювати.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ІГОР ТЕРЕХОВ, ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД
Коли ми говоримо про прифронтові території, дуже легко перейти на мову бюджетів, інфраструктури, укриттів, енергетики чи відновлення. Усе це надзвичайно важливо, але врешті-решт за кожною працюючою системою стоять конкретні люди.

Законопроєкт передбачає додаткові гарантії для працівників — зокрема в оплаті та охороні праці, медичній і психологічній допомозі, реабілітації, а також у разі поранення, втрати працездатності, інвалідності чи загибелі.

Для бізнесу пропонують, зокрема, знижену ставку податку на прибуток до 9 відсотків та додаткові можливості для захисту підприємств від кредитних і лізингових зобов’язань у разі втрат через бойові дії.

ІГОР ТЕРЕХОВ, ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД
Підприємство, яке втратило склад, техніку або частину виробництва після обстрілу, не повинно наступного дня опинитися ще й під тиском кредитних зобов’язань, які воно об’єктивно не може виконати — не через власні помилки, а через бойові дії. Ми говоримо не просто про податкову пільгу, а про цілий набір інструментів, які мають дати бізнесу можливість пережити удар, відновитися і продовжити працювати.
Загальна логіка тут проста і, на мій погляд, справедлива: якщо держава хоче зберегти економіку прифронтових територій, вона повинна створити для бізнесу умови, які враховують реальний рівень ризику, в якому він працює.

Окремо Ігор Терехов запропонував доопрацювати норму про термін роботи, необхідний для отримання відповідного статусу. Зараз законопроєкт передбачає шість місяців роботи на території активних бойових дій або 12 місяців — на території можливих бойових дій.

Пропонується передбачити можливість сумувати такі періоди, якщо людина працювала в різних категоріях територій.

ІГОР ТЕРЕХОВ, ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД
Водночас є одна норма, яку я хотів би сьогодні окремо запропонувати для обговорення. Зараз законопроєкт передбачає, що для отримання статусу людина повинна відпрацювати щонайменше шість місяців на території активних бойових дій або дванадцять місяців на території можливих бойових дій. Я розумію логіку — статус має надаватися за реальну і достатньо тривалу роботу в небезпечних умовах. Але на практиці життя може бути складнішим за дві окремі категорії, визначені законом.

Людина, наприклад, могла чотири місяці працювати на території активних бойових дій, а потім ще шість — на території можливих бойових дій. Тобто загалом десять місяців вона працювала в умовах підвищеного воєнного ризику, але формально не набрала ані шести місяців за однією категорією, ані дванадцяти за іншою. І виходить, що людина, яка фактично тривалий час працювала в небезпечних умовах, може не отримати статус лише через те, як саме змінювався статус території.

ІГОР ТЕРЕХОВ, ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД
Наприклад, якщо три місяці роботи на території активних бойових дій умовно прирівнюються до шести місяців роботи на території можливих бойових дій, тоді можна було б коректно враховувати змішаний стаж людини. Я не наполягаю зараз саме на цій математичній формулі як на остаточній, але сама проблема, на мою думку, реальна, і її краще вирішити ще на етапі доопрацювання закону.
Я б запропонував нам усім окремо подивитися на цю норму і знайти рішення, за якого людина не втратить право на статус лише через те, що періоди її роботи припали на різні категорії територій.

Усі пропозиції громади мають передати Кабінету Міністрів та Верховній Раді. Асоціація також закликає громади найближчим часом надати додаткові розрахунки та пропозиції до спільного пакета.

Адже для прифронтових територій питання бюджету та соціальних гарантій — це не лише цифри. Це можливість людям залишатися, працювати, а громадам — продовжувати функціонувати навіть під час війни.

ОСТАННІ НОВИНИ

• Гороскоп для всіх знаків Зодіаку на п’ятницю, 30 жовтня
• Погода у Харкові на сьогодні, 30 жовтня
• Працівників соціальної галузі Холодногірського та Новобаварського районів привітали з професійним святом
• Квіти йдуть на зимівлю: як у Харкові готують клумби до нового сезону
• Соцпрацівників Холодногірського та Новобаварського районів привітали зі святом (фото)