Психоемоційний стан харківʼян. Який він сьогодні і як зарадити паніці. Поради психологині

31.07.2025 13:55   -

Три роки Харків живе в умовах війни, під постійними обстрілами. І психологічний стан харківʼян характеризується підвищеним рівнем стресу, емоційною нестабільністю. Більшість людей відчувають страх, біль, погіршення сну, напругу. І за дослідженнями соціологів, 70 відсотків українців переживають стрес.

Страх за майбутнє, за близьких, емоційне виснаження — ці відчуття знайомі кожному, хто живе під постійною загрозою. У когось стрес стає фоновим, а хтось усе ще переживає його щодня.

КАРИНА, ХАРКІВ’ЯНКА
Ми звикли до цього — адаптація. Від цього ніяк не відсторонитися. Люди звикають, адаптуються. Так, в кожного стрес, і кожен по-різному з ним бореться.

ОЛЬГА, ХАРКІВ’ЯНКА
У перші дні було дуже страшно… А зараз, мабуть, вже звикли. Але… звісно ж, звісно ж. Ну, життя триває!

Більшість харків’ян, як і пані Ольга, зізнаються — страх і тривога з ними й досі.

ЄВГЕНІЯ, ХАРКІВ’ЯНКА
Нічого не змінилось. Шахеди, ракети, емоційний стан — ну, якось кукуху тримаємо на місці. Панічних атак немає, але стрес — як у всіх. Якось намагаємось: іграшки, ментальне якось, дихальні гімнастики. Інколи здригаємось, інколи страшно, інколи в коридор біжимо.
— Тобто оці почуття не притупились? —
А як вони можуть притуплятися? Тим паче багато знайомих на фронті. За них переймаємося. Ми — харківʼяни, ми залізобетон. І не можу сказати, що до цього можна звикнути. Але ми тримаємося — так само як і наше місто!

Щоб краще зрозуміти емоційний стан мешканців міста, наші кореспонденти звернулися до психологині.

ТЕТЯНА ГРИДА, ПСИХОЛОГИНЯ
Це складний емоційний стан. Але харківʼяни все одно вирізняються. Прифронтова зона дає про себе знати. З одного боку — тривога, невизначеність, страх бути пораненим чи під обстрілами. З іншого — стійкість, взаємоповага, взаємодопомога.

Війна породжує і специфічні страхи, які важко уявити в мирному житті.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ТЕТЯНА ГРИДА, ПСИХОЛОГИНЯ
Перше, на що наш організм відреагував — це страх вибухів, страх смерті. І у дітей, і в дорослих — страх гучних звуків. Особливо це проявляється, коли виїжджаємо в спокійні райони або за кордон — тіло реагує неадекватно на побутові звуки. Є і страх повторної окупації. Страх бути під завалами. Страх стати людиною з інвалідністю, втратити кінцівку чи працездатність.

Багато людей нині переживають емоції, які складно описати навіть професіоналам. Але є прості техніки, які можуть допомогти впоратись із переляком чи панічною атакою.

ТЕТЯНА ГРИДА, ПСИХОЛОГИНЯ
Покладіть руку на живіт, зробіть видих. Коли добре видихнете — вдихніть. Цей вдих наповнює груди та дає змогу почати новий цикл життя. Покладіть руки на груди хрест-навхрест і повільно починайте стукати себе руками. Повільно! Це допоможе відновити особисті кордони. Ще — перевалюватися з п’ятки на носочок, як на гойдалці. Якщо ви не тут, ви не зможете цього зробити. Але така дія повертає людину в момент «тут і зараз».

Ще одна дієва вправа — сфокусувати увагу на предметах навколо.

ТЕТЯНА ГРИДА, ПСИХОЛОГИНЯ
Знайдіть, будь ласка, п’ять голубих предметів. Назвіть їх уголос, опишіть. Таким чином психіка відволікає розум від негативу й тривоги.

Кожен шукає свої способи подолання стресу: хобі, прогулянки, спілкування, музика чи книги.

ТЕТЯНА ГРИДА, ПСИХОЛОГИНЯ
Можна й потрібно телефонувати друзям, просто поговорити. Можливо, пожалітися: «Я злякалася». Або посміятись. Бо коли ми говоримо — наша психіка оформлює пережите і виводить його зсередини.

Не залишайтесь наодинці. Крім ПТСР, є ще й посттравматичне зростання. І мені здається, ми зараз саме на цьому шляху. Якщо допомагатимемо одне одному, не ігноруватимемо навіть прості поради — нас ніхто не зламає.

ОСТАННІ НОВИНИ