Разом ми сильніші: як переселенка з Білопілля будує нову долю в Сумах

Суми — прифронтове місто. Від початку повномасштабної війни тут пошкоджено 1460 будівель, серед них 293 багатоповерхівки та 868 приватних будинків. На початку 2022 року в Сумах мешкало близько 257 тисяч людей, а нині населення зросло до понад 268 тисяч завдяки переселенцям. Нині в місті проживає понад 33 тисячі ВПО, з яких близько 20 тисяч — із прикордонних громад Сумського району.

Найближчий до кордону з РФ населений пункт області — Білопілля. Це рідне місто Катерини Бойко та її родини. Воно перебувало під масованими обстрілами, але українські сили утримали його від окупації.

КАТЕРИНА БОЙКО МЕШКАНКА МІСТА СУМИ, ПЕРЕСЕЛЕНКА З БІЛОПІЛЛЯ
Застало нас це вдома. Ми були у квартирі в Білопіллі. Прокинулись, звичайно, від вибухів, як і всі. Потім ми ще деякий час перебували вдома, а потім нас мама всіх забрала до себе до Польщі, були вимушені поїхати, бо вона вже там перебувала. Я була вагітна своєю донечкою. Там і народила дитину.

Рік родина жила у Польщі, але серце Катерини тягнулось додому, де залишався чоловік. Разом із мамою Юлією вона повернулась до Сум.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ЮЛІЯ МАМА КАТЕРИНИ
Не спали. Одне тільки й чуємо, як стріляють, тим паче там був приліт неподалік від їхнього будинку і підʼїзда не стало, багато жертв було, дуже страшно. Неодноразово я казала — для чого було повертатися… Але ж дійсно, якщо ми разом, ми можемо все подолати. Знаєте, як то кажуть, дома і стіни лікують.

Сьогодні Катерина живе в Сумах із чоловіком та трирічною донечкою. Вона працює в департаменті соцзахисту населення у відділі підтримки ВПО, допомагаючи переселенцям, бо сама пережила їхній шлях.

КАТЕРИНА БОЙКО МЕШКАНКА МІСТА СУМИ, ПЕРЕСЕЛЕНКА З БІЛОПІЛЛЯ
Мені зараз легше й краще з цими людьми працювати, тому що сама в такій ситуації була і знаю, як це. Тому допомагаю також людям.

Родина вже третій рік мешкає у Сумах, любить своє місто і не планує залишати його, хоча часто згадує рідне Білопілля.

Місто саме таке — воно яскраве, красиве. Центр міста, мабуть, там театр Щепкіна, там завжди молодь збирається.

Катерина зізнається, що життя в прифронтовому місті непросте.

Вибухи, звичайно, кожного дня. Ми, на жаль, уже звикли. Донечка чує звуки й каже: “Самольотік полетів”. Коли вибухи — прокидаємось уночі, я її хапаю, бо летять шахеди. Укриття в будинку немає, ховаємось у коридорі або ванній.

Та попри небезпеку, вона продовжує жити, виховує доньку, працює й вірить у майбутнє.

Моя родина надихає тільки! Тому що тільки з родиною я почуваю себе комфортно, у безпеці. Ми разом — і ми разом можемо все здобути!

ОСТАННІ НОВИНИ

• Місячний вечір у Харкові (фото)
• Харківські ветерани вибороли 49 медалей на міжнародних змаганнях у Мадриді
• Незламних вчителів Немишлянського району привітали з їхнім професійним святом
• На одній із центральних вулиць Харкова змінено рух. Що стало причиною й куди не проїхати?
• Медалі лежачі кували, у Туреччині регбісти грали, у дзюдо, кікбоксингу та карате також перемагали