Ольга Деменко директор Департаменту освіти
-Общеобразовательной школе №32 имени дважды Героя Советского Союза Александра Головачева, общеобразовательной школе №49 имени Харьковских дивизий, общеобразовательной школе №61 имени героя Советского Союза Ивана Танкопия, общеобразовательной школе №135 имени Героя Советского Союза Константина Ольшанского, общеобразовательной школе №106 имени выпускника этой школы, героя-афганца Владимира Киселя и общеобразовательной школе №93 имени выпускника этой школы, члена первого отряда космонавтов Советского Союза Валентина Бондаренко.
Воїни інтернаціоналісти, космонавти та герої Великої вітчизняної. Кожне ім’я сторінка в історії Харкова. Тридцять друга школа одна з тих що удостоєна зватися на честь воїна-визволителя.
Двічі Герой Радянського Союзу Олександр Головачов брав участь у Харківській операції. Саме за визволення Першої столиці мотострілкова бригада, якою він командував отримала звання гвардійської, а він – першу золоту зірку Героя. Друге звання Героя Радянського Союзу Олександру Олексійовичу присвоїли вже у сорок п’ятому за утримання його підрозділом плацдарму на річці Одер. Той бій для комбрига став останнім: осколок ворожого снаряду – перервав бойовий шлях героя. Олександр Головачов не дожив до Великої Перемоги всього місяць.
Весь бойовий шлях та подробиці життя бригади, якою командував Головачов тридцять друга школа збирала не один рік. В експозиції шкільного музею воєнні листи-трикутники, документи та фотографії військового підрозділу і особисті речі воїнів-визволителів. По центру портрет Олександра Головачова – командира бригади. Поруч його лист до дружини написаний з фронту. В ньому він присягається до останнього боротися з ворогом, поки той не відступить.
Світлана Бисова директор ЗОШ №32
-Це наша пам’ять. ЦЕ наша історія. І ми трепетно збираємо, крихта за крихтою, все, що стосується Головачова і його родини, все що стосується його бойового подвигу.
Експонати до музею допомагали збирати не тільки учні та вчителі. Багато цінних речей принесли і самі учасники війни. У цих мішечках политі кров'ю визволителів грудочки землі. Саме з тих місць, де лютували запеклі бої Другої світової.
Лариса Берман керівник музею бойової слави ім. О.Головачова
-Это Мамаев курган Сталинград, это Пулковские высоты еще Ленинград, так нам и подарили, это из Бреста земля Брестской крепости, а это земля Словакии, это долина, это город Калище.
Є в музеї і подарунок від родини Головачових.
Лариса Берман керівник музею бойової слави ім. О.Головачова
О Головачеве эта книга и написана сестрами с дарственной надписью. Когда они у нас были,- вот дарственная надпись, которую сделали. Сестры Головачева,- Почучуева и Головачева. Вот это то что у нас есть.
А ці світлини, зроблені в сорок п'ятому. В них солдат-фотограф Анатолій Прошкін, вже після смерті командира, зафіксував двадцять третю бригаду в дорозі на Берлін та Прагу.
Анастасія Добренко учениця ЗОШ №32
-Для нашої школи це дуже важливо, те, що нам присвоїли звання двічі героя Радянського Союзу. Ми довго хотіли цього, тому, що наш музей присвячений саме третій танковій армії, 23 мотострілковій бригади під керівництвом Олександра Головачова. Для нас це дуже важливо. Ми відчуваємо гордість за наших предків , що вони змогли все таки принести мир на нашу землю.
Тридцять друга школа збирала експонати до музею близько сорока років. Та продовжуватиме і надалі шукати історичні пам’ятки часів війни, пов’язані з іменем Головачова. Свою лепту вносять всі: учні, освітяни та ветерани. Керує цією непростою справою незмінний директор музею Лариса Берман.
Світлана Бисова директор ЗОШ №32
-Вона вже зараз почала вести роботу по пошуку однополчан, тих, хто був поруч з Головачовим, різноманітних музеїв і в Брянській області також. Ми вийшли на сайти цих музеїв, почали спілкуватися. Тому у нас попереду очікує дуже цікава робота.
