Селяни все частіше відмовляються здавати землю в оренду, воліючи обробляти її самотужки. Наразі близько семи мільйонів українців, за статистикою мають земельні паї – у середньому близько чотирьох гектарів кожен. Лише два мільона власників здають свою землю в оренду великим агрофірмам чи холдингам. Решта – працює на ній. Таким чином на селі розвивається дрібний бізнес, створюючи, хоча і не значну, але ж конкуренцію для великих компаній, говорять аналітики аграрного сектора. Але все може змінитися водночас. Законодавці планують збільшити податок на землю більш ніж в десять разів.
Наразі одноосібники вирощують сільгосппродукцію, як для задоволення власних потреб, так і для реалізації залишків, і платять земельний податок, який, становить у середньому 140 гривень на гектар, констатують експерти. Він може бути і більше, бо його розмір встановлюють територіальні громади, виходячи з нормативної грошової оцінки землі. В деяких ОТГ, він становить і 300 гривень за гектар. Доходи від продажу сільськогосподарської продукції декларують ті одноосібники, хто вирощує її на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари. Бо тільки тоді виникає необхідність сплатити 18% податку з цього доходу, пояснюють аналітики аграрного сектора.
Алекс Ліссітса виконавчий директор "ІМК" – одного з найбільших агрохолдингів України.
Всі мають платити податки. А у нас 30 відсотків землі обробляється "по-чорному", неофіційно. Одна з основних форм наповнення бюджету обєднаних територіальних громад – земля сільськогосподарського призначення. Тому потрібно запроваджувати спеціальний податок на землю для того, щоб цей податок залишався у сільській місцевості й знову ж таки працював на місцеву громаду.
Але деякі економісти вважають таке рішення вкрай небезпечним. Закон змусить фермерів із кожного гектара щороку платити до місцевих бюджетів близько півтори тисячі гривень, незалежно від доходу. Для пересічного "одноосібника" з його чотирма гектарами це означатиме рахунок у шість тисяч гривень.
Олег Нів'євський економіст Київської школи економіки
Це просто land grab, як англійською називається феномен силового витіснення дрібних фермерів з їхньої землі великими агрокомпаніями. Таким чином будуть просто "віджимати" землю в одноосібників. Селян змусять позбуватися землі, утримувати яку багатьом стане невигідно.
Не погоджуються аналітики і зі звинуваченнями на адресу одноосібників у нечесній конкуренції. Адже і великі підприємства, кажуть експерти, платять мінімум грошей у бюджет завдяки спрощеній четвертій групі оподаткування. У Світовому банку, який консультує українську владу у питанні аграрних реформ, коментуючи цей законопроект, зазначили, що підтримують детінізацію, але становищем дрібних фермерів стурбовані.
Клаус Дайнінгер аналітик Світового банку
Щоб отримати повну вигоду від земельної реформи, вкрай важливо допомогти малим фермерам вийти з тіні. Це дало б їм можливість отримати доступ до банківського кредитування під заставу їхньої землі, дрібні фермери мають робити свій внесок у відродження сільської місцевості, однак законодавство про земельні податки має базуватись на ширшому аналізі ситуації в агросекторі. Для захисту малих фермерів достатньо буде збільшити адресні дотації.
Експерти з сільського господарства говорять, що ухвалення змін до закону, що стосуються збільшення податку на землю, може знищити фермерську підприємницьку ініциативу на селі
Олег Юхновський голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торговельно-промисловій палаті (ТПП) України
Це більше схоже не на податок, а на конфіскацію чи на штрафні санкції проти дрібних фермерів. У той час, як уряди багатьох держав по всьому світу думають, як підтримати дрібний бізнес в умовах пандемії, в Україні фактично хочуть вбити підприємницьку ініціативу на селі.
