Сто років за плечима

Сто років за плечима, та кожний момент життя занотований в пам"яті, розповідає пенсіонерка Галина Заморуєва. Жінка свій трудовий шлях розпочинала у сімнадцять років на Тракторному заводі. Саме при ній його було засновано. Та за два роки Галина Заморуєва перейшла до Гіпрококсу кресляром. Йому віддала понад сорок років життя. Тут вона і зустріла свого майбутнього чоловіка. З ним прожила пліч о пліч півсторіччя. Історія кохання розпачалася зі звичайної креслярської дошки.

Галина Заморуєва пенсіонерка, відзначає сторічний ювілей

-Я пришла первый день в Гипрококс, мне дали доску какого-то конструктора, который болел и я два дня на ней проработала, очень удобно. И вдруг, прилетает руководитель группы, хватает эту доску, сам снимает мой чертеж, бросает, должен завтра прийти конструктор Партыненко, чья доска, я думаю, что это за тип такой, отбирает у меня такую чудную доску, рассердилась ужасно, а через семь лет вышла за него замуж.

Свій сторічний ювілей Галина Михайлівна зустрічає скромно, з родиною. Але привітань не перерахувати. Прийшов до пенсіонерки навіть народний депутат Валерій Писаренко.  

Побажання, квіти, подарунки. Передав нардеп ювілярці і листівку від Президента України. А після перейшли до розмов – Галина Михайлівна ділилася з Валерієм Писаренком спогадами.  

Валерій Писаренко народний депутат України

-Для этих людей это важный момент и важно для нас поддерживать связь, слышать, слушать. На самом деле невероятно, когда человек прожил сто лет, такую дату и может анализировать мыслить на основании того, что он видел за эти годы и как он может привнести, с сознанием своих лет, что-то новое.

Анастасія Полякова