Терехов: «Мрію, щоб діти вчилися не під землею, але сьогодні це — питання безпеки»

Прифронтовим громадам сьогодні вкрай важливо зберегти навчальний процес. Саме тому вони вимушені будувати підземні школи, наголосив Ігор Терехов під час зустрічі в Чернігові з представниками місцевих громад.

ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД
Я дуже хочу, щоб наші діти не вчилися під землею. Я хочу, щоб діти вчилися на поверхні, щоб вчителі й вихователі працювали так, як до війни. Але сьогодні ми не можемо цього дозволити через відсутність надійного ППО. Через це змушені шукати безпечні формати навчання — зокрема підземні школи й укриття.

Необхідність підземних безпечних просторів для навчання — спільна проблема прифронтових громад. Ігор Терехов поділився харківським досвідом будівництва таких шкіл та організації там навчального процесу.

ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД
Ми вже почали навчати студентів під землею, у спеціалізованих укриттях. Це дорого, але для нас важливо зберегти студентство та педагогічний потенціал вишів. Професійно-технічна освіта має працювати — сьогодні бракує робочих рук, і підготовка кадрів критично необхідна.

Терехов повідомив, що в Харкові вже розробили проєктно-кошторисну документацію для підземного дитсадка. Орієнтовна вартість облаштування такого безпечного простору для дошкільної освіти — близько 230 млн грн. Одне місто самотужки не впорається з таким фінансовим навантаженням, тому прифронтовим громадам потрібна цільова державна підтримка.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

Мери та представники громад під час панелі підіймали низку практичних питань.

ДМИТРО ФЕДОРОВ НОВОБІЛОВСЬКИЙ СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА
Просимо звернути увагу на будівництво укриттів у малих населених пунктах. Нині ми звозимо дітей із 10–13 сіл до одного навчального закладу, але без 200 дітей такий населений пункт не може податися на якісний проєкт укриття.

На це Ігор Терехов відповів, що потрібно розробити типові проєкти різної потужності — для 100 і для 160 дітей, щоб навіть невеликі громади могли отримувати підтримку й не втрачали школярів.

Учасники дискусії також пропонують переглянути формат співфінансування субвенцій: громади, що межують із лінією зіткнення, зазнають значно більших втрат і мають більші видатки. Тому доцільно ранжувати співфінансування залежно від наближення до фронту.

СТАНІСЛАВ ПУЗИРНИЙ НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ ОСВІТИ
Найперше болить організація якісної освіти. Громади ближче до бойових дій мають більші навантаження й більші втрати — це має враховуватися при розподілі субвенцій.

Ігор Терехов пообіцяв опрацювати пропозицію диференційованого співфінансування й включити відповідні механізми до резолюції Асоціації.

Окрема увага була приділена розвитку професійно-технічної освіти та вишів — їхній потенціал треба зберегти, щоб готувати робітничі кадри, необхідні для відновлення економіки регіону.

ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД
Кадровий потенціал буде збережено, якщо люди бачитимуть майбутнє й матимуть достойну зарплату. Потрібно створювати безпечні простори для навчання у вишах і ПТНЗ — лише так ми зможемо втримати людей у громадах.

У підсумку Ігор Терехов зазначив, що Асоціація прифронтових міст і громад звернеться до уряду з пропозиціями змін у законодавстві для посилення стійкості освіти в прифронтових громадах. До документа увійде низка актуальних питань, обговорених під час зустрічі: будівництво підземних шкіл і дитсадків, диференційоване співфінансування, збереження кадрового потенціалу, підтримка професійно-технічної та вищої освіти.

ОСТАННІ НОВИНИ

• У Харкові відбувся «Ярмарок спорту та науки» до дня Святого Миколая
• 127-ма бригада Сухопутних військ ЗСУ отримала почесне найменування «Харківська»
• На Харківщині затримали водія з підробленими документами
• У Харкові вшанували пам’ять загиблих захисників (фото)
• На Харківщині медики реанімували 63-річного чоловіка