У День Збройних Сил України у Харкові вшанували памʼять полеглих захисників

6 грудня, у День Збройних Сил України, містяни разом із міським головою та родинами загиблих воїнів згадали тих, хто віддав життя за свободу та оборону рідної землі. О 9:00 присутні схилили голови у загальнонаціональній хвилині мовчання — на знак поваги до тих, хто назавжди залишився на полі бою.

Після цього міський голова Ігор Терехов разом із родинами загиблих військових, ветеранами, представниками громадського сектору та духовенства поклали квіти до памʼятного знаку на Алеї Слави 18-го міського кладовища.

Кожна родина тут — це окрема історія любові, очікування та непоправної втрати. У кожному голосі — біль, а в кожному погляді — пам’ять про тих, хто так і не повернувся додому.

НАТАЛІЯ АВДЄЄВА ДРУЖИНА ЗАГИБЛОГО ЗАХИСНИКА
Я дружина командира другої штурмової роти «Кракен» — Хотабич, який загинув пів року тому. Він пішов у 2015 році, служив в АТО, а під час повномасштабного вторгнення пішов пішки на Харків. Ми самі з Куп’янська. Добирався двоє діб, дослужився до командира. Йому було 43 роки. У нас залишився п’ятирічний синок. Я в 37 залишилася вдовою.

ОКСАНА ОРЕЛ ДРУЖИНА ЗАГИБЛОГО ЗАХИСНИКА
Чоловік загинув у селищі Вільхівка Харківської області у березні 2022 року і похований тут, на Алеї Слави. Він був військовим із 2015 року. У лютому 2022-го його призвали з першого дня до лав ЗСУ — 113-ї ТРО Харківської області.

ЮЛІЯ ЮРКО ДРУЖИНА ЗАГИБЛОГО ЗАХИСНИКА
Мій чоловік був бійцем підрозділу «Кракен», загинув 28 травня у селі Великі Проходи під час перших спроб звільнити Харківську область. У вересні область звільнили, ми знайшли його і через сім місяців поховали. Пішов добровольцем із перших днів війни. Йому було 45 років.

У Харкові продовжують опікуватися місцями поховань загиблих захисників: встановлюють памʼятники, впорядковують Алею Слави та підтримують родини. Міська влада запевняє — пам’ять про кожного воїна буде збережена.

МАРИНА ПОЛЯКОВА ГОЛОВА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ОБʼЄДНАННЯ РІДНИХ ЗНИКЛИХ БЕЗВІСТИ ТА ЗАГИБЛИХ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ
Цього року ми встановили за рахунок міського бюджету сто памʼятників — це був грандіозний проєкт. Наступного року також плануємо сто. Приїдемо, перепишемо могили, де памʼятників немає, і продовжимо цю роботу.

Над рядами могил майорять українські прапори. Вони нагадують: герої поруч — у нашому серці, у свободі, у самому житті міста. І доки ми бережемо памʼять — їхні імена не зникають.