Зінаїда Миколаївна у свої поважні 82 роки вдруге у своєму житті переживає війну. Розказує про свою молодість, трудовий шлях, ділиться порадами та показує сімейні світлини минулого. Наразі жінка майже 30 років вже на пенсії, у вільний час читає книжки, слідкує за новинами, дивиться телебачення. Каже, що значно полегшує її життя та допомагає по господарству Світлана – соціальний робітник Салтівського територіального центру. Саме вона вже протягом 24 років опікується Зінаїдою Миколаївною та іншими літніми пенсіонерами району.
ЗІНАЇДА МИКОЛАЇВНА
ПЕНСІОНЕРКА
Приходить, приносить ліки, оплачує квартплату, купує продукти, допомагає в усіх відношеннях. Дай боже здоров’я їй, якби не вона, то я взагалі не знаю.
Ми з нею вже працюємо 24 роки. Особливо був важкий рік – це двадцять другий, коли почалася війна. Ніде нічого немає, добре те, що ця соціальна служба, ця Світулечка пайки приносила і навіть донька і та допомагала їй. Також розносила бабулькам, такі як і я. І хліба давали, і батони, і воду, і пайки давали нам. Слава Господу, тому ми й вижили.
Зараз у цей період привозять продукти, оплачують комуналку ось це все, поповнюють мені мобілку. Розмовляє вона зі мною, газети приносить вона.
Наразі у Харкові функціонують девʼять територіальних центрів, які надають різні види послуг для людей поважного віку та з особливими потребами. Світлана Сулаєва працює у гуманній професії вже 25 років. За цей час її підопічні стали близькими людьми. Список послуг складається під кожну людину особисто, головне, працювати з теплом і турботою, впевнена Світлана.
Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.
СВІТЛАНА СУЛАЄВА
СОЦІАЛЬНИЙ РОБІТНИК ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЦЕНТРУ САЛТІВСЬКОГО РАЙОНУ
По-перше, це бесіди, оце їх психологічна підтримка тому, що бабушки дуже люблять поговорити і щоб їх вислухали, а потім вже це продукти, аптеки, якесь таке питання, яке потрібно було вирішувати, наприклад, зняти міський телефон, щось дізнатись у соцзахисті. І, ви знаєте, вони стали як членами моєї родини.
Наразі у Світлани Сулаєвої тринадцять підопічних, кожен з них потребує уваги, спілкування та буденної допомоги. Ставитися до людини поважного віку, як просто до роботи, неможливо, каже Світлана. Важливо щиро піклуватися про кожного з них. І крім фізичної допомоги, найважливе на сьогодні – це комунікація та спілкування.
СВІТЛАНА СУЛАЄВА
СОЦІАЛЬНИЙ РОБІТНИК ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЦЕНТРУ САЛТІВСЬКОГО РАЙОНУ
Я приходжу конкретно сюди понеділок і четвер і за ці дні Зінаїда Миколаївна мені все повинна розповісти. Що було, хто приходив, хто дзвонив, як вона почувалася, які новини. І, по-перше, коли приходиш до своїх підлеглих, що нового, вот що, як там, як війна, коли закінчиться і ось починаєш розмовляти і зараз особливо в даний момент для них це головне, це головне почути людську мову.
Принести газети та закупили овочі на зиму, сходити в магазин чи аптеку, забезпечити питною водою чи допомогти з ґаджетом – і це не весь перелік послуг, які надають соціальні робітники у місті.
СВІТЛАНА СУЛАЄВА
СОЦІАЛЬНИЙ РОБІТНИК ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЦЕНТРУ САЛТІВСЬКОГО РАЙОНУ
Багато, багато, тому що це, по-перше, це аптека і це заказати ліки через інтернет, різниця буває сто, сто з чимось гривень, це для них по-перше. Продукти, по магазинам, де дешевше купити теж ходиш, вибираєш, щоб це був товар такий дуже якісний. Оплата комунальних послуг, двадцять другий рік ми півтори години могли стояти біля Укрпошти, тому що вона, коли повітряна тривога, вона зачинялася, а ми стояли, тому що наші підопічні і вообще наші бабулічкі і дєдулічкі для них ота оплата це по-перше. Спочатку оплатити, а потім вже купити. Це доставка води з криниці.
На обслуговуванні територіальних центрів міста знаходяться не тільки літні люди, але і харківʼяни з особливими потребами різного віку, які не менш потребують допомоги.
СВІТЛАНА СУЛАЄВА
СОЦІАЛЬНИЙ РОБІТНИК ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЦЕНТРУ САЛТІВСЬКОГО РАЙОНУ
У нас є молоді інваліди на обслуговуванні, у нас багато молодих людей, які потребують нашої уваги та допомоги, тому що багато в нас різних категорій і особливо зараз.
– За що ви любите свою роботу?
– За те, що я, як людина, своєю професією я потрібна людям, я несу добро, я їм допомагаю і ось коли я можу це зробити, допомогти людині я уходжу з роботи і мені дуже добре, і я думаю, як гарно, що я допомогла людям.
ОСТАННІ НОВИНИ