У Харкові нагородили пожежників та поліцейських, які рятували дітей

Ці жахливі кадри надовго запам’ятає весь світ. Три безпілотники по будівлі приватного дитячого садка в Холодногірському районі Харкова. 48 дітей та їхні вихователі опинилися своєрідними заручниками в приміщенні, яке після «прильотів» почало горіти з даху, а підвал швидко наповнився їдким димом. Саме туди встигли перевести малечу. Рятувальники, поліцейські, комунальники та просто перехожі — усі без роздумів долучилися до порятунку маленьких харків’ян.

ВОЛОДИМИР СИЛЕНКО НАЧАЛЬНИК 3 ДЕРЖАВНОЇ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ (ХОЛОДНОГІРСЬКИЙ РАЙОН)
Виїжджаємо за даною адресою, яка була вказана, і розпочали прямування. Але паралельно по радіоефіру ми чули, що в це місце попередньо також прямує «Shahed». Ми зупинилися, чекали інформацію, але вже мені, як керівнику, прийшла інформація, що це будівля дитячого садка. Ми вже трошки відійшли від деяких правил і не гаючи часу прямували до цього місця. По прибуттю, як завжди після «прильотів», — сльози, крики. Розпочали розвідку, шукали дітей. Потім дізналися, що вони в підвалі. Були працівники закладу, поліція, всі чекали відбою тривоги. Але «Shahed» все одно були в повітрі. Була висока ймовірність повторного удару. І складність у тому, що пожежа вже охопила будівлю, приміщення наповнювалося димом. Це ускладнювало роботу. Якби втратили час, усе могло б бути набагато гірше. Я одразу прийняв рішення задіяти весь особовий склад. Просив допомоги і в поліції, і в цивільних, бо знали, що там багато дітей. Я як чоловік, як людина, як батько маленької дитини знаю, що життя цих оченят, цих маленьких ручок гідне більшого, ніж наше. Прожити життя, врятувати дитину — це найголовніше. Ми виконували не лише службовий, а й людський обов’язок.

В’ЯЧЕСЛАВ ЮХНО КОМАНДИР ВІДДІЛЕННЯ 3 ДЕРЖАВНОЇ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ (ХОЛОДНОГІРСЬКИЙ РАЙОН)
Більше всього було страшно за дітей, ніж за себе. Я навіть не можу передати це словами. Наше завдання було — максимально швидко перевести всіх дітей у безпечне місце. Найстрашніше, коли дитина кричить «Мама!». Це не має переживати жодна людина. Спочатку двоє хлопчиків було — один кричав, інший мовчав. Я заспокоював, казав: «Тихенько, все буде добре, зараз мама прийде». І водночас слухав радіоефір. Бо я відповідаю не лише за дітей, а й за своє відділення, яке працювало поруч. Ми всі думали лише про дітей. Було сильне задимлення, і ми прикривали малечі обличчя своїми бойовками, щоб їм було чим дихати, а не димом.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ВІТАЛІЙ РУСАКОВ НАЧАЛЬНИК КАРАУЛУ 3 ДЕРЖАВНОЇ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ (ХОЛОДНОГІРСЬКИЙ РАЙОН)
Мені 21 рік, у мене ще немає дітей, але коли я почув ці крики, слова «Мама!», побачив руйнування і наляканих малюків, я зрозумів — вони не мали цього бачити. Це дуже тисне на психіку, але я відносився до всього серйозно. Це був хлопчик. Він питав, де мама. Я сказав: «Все добре, ми прибули, ми допоможемо». Коли я витягнув його на вулицю, побачив шок у його очах. Це важко передати. Я заспокоював його, казав, що скоро буде з мамою. Коли віддав дитину матері — ніби камінь із душі впав. Я не вважаю себе героєм. Є люди, які роблять ще більше. Я просто виконував свою роботу. Це мій обов’язок.

МИРОСЛАВ СТРОНСЬКИЙ ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА НАВЧАЛЬНОЇ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ЛЬВІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Я передав дитину, вже відійшовши у безпечніше місце, подивився — чи він цілий, чи все добре. Зовнішніх поранень не було. Я виніс одного хлопчика і побіг по другого. Усі хлопці спрацювали дуже злагоджено, я пишаюсь нашим колективом. Але я не герой. У нас усі герої — у ДСНС, у поліції, серед медиків, комунальників. Усі, хто тоді рятував дітей, зробили свій людяний вибір. Це наша робота, наш свідомий обов’язок.

ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА
Такі моменти, коли потрібно діяти миттєво, коли немає часу на роздуми, рятують життя. Так було вчора, коли три «Shahed» влучили у дитячий садок. Саме ви були першими й врятували 48 наших дітей. Я дуже вдячний вам за це. Немає слів, щоб передати ці емоції, коли ви тримали на руках дітей і рятували їх від вогню. Я пишаюсь кожним із вас. Саме завдяки вам наше місто стоїть, завдяки вам ми живемо. Дуже вдячний за вашу людяність. Пишаюсь вами!

ОСТАННІ НОВИНИ

Вони тримають серце Харкова живим: працівників культури Харкова вітали з професійним святом

Чи спрацювали «Пункти Незламності» та пункти видачі гарячого харчування під час блекауту у Харкові?

Танці попри темряву: у Харкові відбулися всеукраїнські змагання зі спортивних бальних танців