Вулиця Чоботарська, 36. Протягом 20-ти років тут, у стінах спортивного клубу "Авангард", тренуються гімнастки обласної ДЮСШ. Всього майже 250 дівчаток віком від 3-х рочків. Всі як одна не уявляють свого життя без обраного ними виду спорту. Адже настільки для них він багатогранний та прекрасний.
Карина Іванченко гімнастка
С лентой, и с булавами, и с мячом, и со скакалкой, и с обручем. Мне нравится гимнастика.
Інна Кузіна гімнастка
Уже 4 год я занимаюсь гимнастикой. Я выбрала ее, потому что она красивая. И стоило бы на гимнастику ходить всего лишь из-за того, что от нее становятся девочки умными. – И красивыми? – И красивыми.
Тренуються дівчата не покладаючи рук та гімнастичного знаряддя. Окремі спортсменки, які готуються до відповідальних змагань, приходять сюди щодня мінімум двічі. І все заради своєї заповітної мрії – світового визнання.
Валерія Панченко гімнастка
Мы 6 раз в неделю тренируемся. Сначала было тяжело. Сейчас уже привыкли. Это немного. Буду чемпионкой мира по художественной гимнастике.
І, дійсно, вихованок цієї спортивної школи, розповідають тренери, знають далеко за межами Харківщини і навіть України.
Валерія Баєр тренер з гімнастики
У нас очень много талантливых перспективных воспитанниц. Есть у нас сборница Украины. Очень много девочек есть у нас, вот мы только приехали с чемпионата Украины, они бронзовые и серебряные призеры чемпионата Украины в груповых упражнениях. А так же много подростающих перспективных гимнасток. Они – наше будущее.
Тренуватися майбутнім зіркам не заважають ані відсутність гідного ремонту, ані обмежена кількість гімнастичного знаряддя. Є інша проблема – гімнасток викидають з приміщення. За місяць школа має вивезти речі і забратися геть.
Ольга Савіних директор ДЮСШ з художньої гімнастики
Мы регулярно платили аренду, и дети занимались. Да, условия не самые лучшие по температуре, по оснащению здания. Но это единственное здание, я не побоюсь сказать даже в Украине, которое соответствует нашему виду спорта. Это высота потолка, это количество тренировочных залов в одном помещении.
Лишитися в рідних стінах гімнастки не можуть. Адже будівля, в якій протягом 20 років тренувалися спортсмени, опинилася у приватній власності. І зараз господар не бажає продовжувати договір оренди.
Юрій Шушура батько вихованки ДЮСШ зі спортивної гімнастики
Тренерский коллектив нас устраивает, отношение к детям в данной школе. Мы понимаем, что лишившись этого здания, школа останется без крыши над головой. А дети, как всегда становятся заложниками взрослых игр.
Лілія Іващенко мама вихованки ДЮСШ зі спортивної гімнастики
Дети у нас очень перспективные, у нас прекрасные тренера. И мы очень боимся за то, что нас выгоняют в никуда. А здесь очень давно уже существует эта школа. Здесь есть традиции, которые десятилетиями создавались.
Стурбовані батьки зараз намагаються з"ясувати, яким чином приміщення, що належало спортсменам, опинилося у приватній власності. За роз"ясненнями звернулися до міськради. Там пояснюють: будівля з 1995 року значилася на балансі держави – була закріплена за обласною спортивною профспілкою.
Олександр Попов заступник Харківського міського голови з питань сім'ї, молоді та спорту
Это помещение из профсоюзной организации перешло в частную собственность одному предприятию, которое потом в 2008 году перепродало его другому частному предприятию с иностранными инвестициями. В городской собственности оно не было никогда.
Хто і чи законно продав будівлю, каже Олександр Попов, батьки та колектив школи можуть з"ясувати через суд. У компетенції міськради – лише спробувати знайти для гімнасток зручне приміщення.
Олександр Попов заступник Харківського міського голови з питань сім'ї, молоді та спорту
Мы продолжаем искать помещение. И если спортивные организации, которые располагаются в "Авангарде", пойдут на контакт с нами, во-первых, во-вторых, из предложенных помещений, которые принадлежат нам, выберут то, где они смогут работать, конечно, на основаниях общих, так же как и к нашим спортсменам, мы отнесемся и постараемся каждого спортсмена разместить, чтобы он продолжал свой тренировочный процесс.
Шукають підходяще приміщення самотужки і батьки, і тренери. Однак поки що варіантів, жаліються, немає – або замала висота стель, або зависока орендна плата. Та заради спорту і своїх вихованців продовжують пошуки.
Валерія Баєр тренер з гімнастики
Это все, что у нас есть. Детки живут этим. Мы живем своей работой. Мы это дело любим. Родители нам помогают. Я не могу сказать, что нам делать дальше.
Останніми роками цю спортивну школу фінансував фонд соціального страхування. У поточному році ДЮСШ передають області. Тож і колектив тренерів, і їхні вихованки сподіваються на те, що у бюджеті знайдуть кошти, щоб не лишати на призволяще 2 сотні талановитих гімнасток.
