Двадцять дев"ять малюків з селища Крисіно Богодухівського району стали повноправними мешканцями країни дитинства. У них з"явився дитячий садочок. Малеча вже перезнайомилася та зайнялася улюбленними справами.
Євгенія, 6 років:
-Іграїмося…іграємося та кушаемо.
Приміщення садочку розраховано на сорок дітей віком від двох до семи років. До цього батькам доводилось виховувати малечу вдома. І так вже останні двадцять років. Подібний заклад тут був, але ще сторіччя тому.
Володимир Шаров, голова Крисинської сільради:
-До этого была школа интернат это посторойка 1904 года она была деревянная, где-то в 1907 её обложили кирпичём. Когда мы приступили к реконструкции, нам этот кирпич у которого были трещины по стенам пришлось полностью разобрать.
Зводили будівлю протягом двох років. Витратили на це понад мільон гривень. Гроші пішли як з районного гаманця так і спонсорського.
Вікторія Дерегуз, директор дитячого садочку:
-Зробили повністю ремонт, відбудували старе приміщення під нове. Нові меблі завезли, новий посуд, нову постільну білизну.
А ось в мурафській школі, що у Краснокутському районі від старих відкон лише згадка.
Людмила Вінник, заступник директора Мурафської загальноосвітньої школи:
-До них не можна було доторкнутися бо могла випасти шибка просто напросто. І як ми нашими силами ми їх не ремонтували, вони ремонту не підлягали.
Вікна по всій школі замінили за два тижні. А ось у Богодухівському терцентрі тепло і від звичайної уваги, кажуть його відвідувачі. Тут літні люди знайшли собі заняття довподоби. Хтось плетіння з бісеру, а хто і шейпінг і не тільки.
Клавдія Чернишова, відвідувачка Богодухівського терцентру соціального обслуговування:
-Ми КВН проводили "Интузіасти" вийграли у "Надвечірря". Також проводили захід "Мова про мову" де ми змагались з працівниками територіального центру і знову ми вийграли у них. Так що Інтузіасти – завжди інтузіасти!
Такі центри будуть існувати та мати гідне фінансування, каже губернатор.
Михайло Добкін, голова Харківської обласної державної адміністрації;
-Там работают замечательные люди они дают возможность проводить им возможность не в 4 стенах, а общаться со своими сверстниками, как они друг друга себя называют "мальчики", "девочки", петь, танцевать, вышивать, играть в интеллектуальные игры – вести полноценную жизнь!
Ігор Бескровний, Євген Шинкаренко Харьковские Известия
