Все життя цієї жінка – дивна історія нев"янучої молодості і великої працездатності. Ще б пак, Валентина Дроздовська днями відзначила два ювілеї, 90-річчя з дня народження та 65-річчя роботи в одній установі, в 14-ій міській клінічній лікарні. Тут починала свою кар"єру офтальмолога, тут працює і досі.
Вадентина Дроздовська завідувач приймального відділення Харківської міської клінічної лікарні №14 ім.Л.Гіршмана
Это редкое везенье, я считаю, что судьба была ко мне благосклонна. Вот тут я росла как врач, как человек. Принцип был и тех, кто меня учил – это уметь учиться. Не знаешь спроси, не понимаешь – изучи. Потому что учиться всю жизнь, это сохраняется багаж, который есть.
О восьмій ранку вона вже на робочій нараді. А потім прийом інколи до ста пацієнтів в день. Консультації, діагнози і звичайно ж навчання, адже, впевнена, зараз необхідно йти в ногу з сучасністю. Натомість на ряду із новітніми технологіями завжди вмикає свою професійну інтуцію.
Вадентина Дроздовська завідувач приймального відділення Харківської міської клінічної лікарні №14 ім.Л.Гіршмана
Вот у меня иногда спрашивают, почему вы выставляете такой диагноз, я говорю, а вот мне подсказывает интуиция. А что такое интуиция это опыт и знания, умение использовать эти знания. Буквально вчера мне показали пацинтку с опухолью орбиты. Не знаю, вот интуиция мне подсказала, что всё не так просто, давайте сделаем МРТ. Сегодня она приходит, оказывается, что опухоль орбиты с распространением на область мозга. Клиническое мышление оно должно быть у каждого врача.
Тому, що вміє сама Валентина Сергіївна всьому навчає і інших і насамперед людяності. Що за пацієнт може визначити з першого погляду, а зір у неї доречі стовідсотковий.
Вадентина Дроздовська завідувач приймального відділення Харківської міської клінічної лікарні №14 ім.Л.Гіршмана
Больной когда заходит я смотрю как он заходит, зрячий зайдёт по одному, незрячий по другому, смотрю как он выглядит, какая у него кожа, нет ли у него асимметрии лица, это всё очень важно, потом я это использую, когда ставлю диагноз. Больного надо видеть, проникнуться, хотя и в кратчайшие сроки, в его состояние и настроение. Поговорить, объяснить ему. Проявить какую-то твёрдость и уверенность, без этого вы больного не сможете настроить должным образом, а нужно, не может человек уйти без всякой надежды.
І тому чимало людей прагнуть потрапити на прийом саме до неї. Кажуть, в її кваліфікації не сумніваються.
Віталій Лаптєв пацієнт Харківської міської клінічної лікарні №14 ім.Л.Гіршмана
Побольше бы таких врачей и всё будет нормально. Во-первых, человек отзывчивый и специалист, тут без слов. И мой сын сюда приходит, и моя невестка, и дети их, семейный подряд.
З такою ж повагою до Валентини Сергіївні ставляться і колеги, з якими вона працює пліч о пліч десятки років.
Віра Дороганова медсестра приймального відділення Харківської міської клінічної лікарні №14 ім.Л.Гіршмана
Она требовательная, но в тоже время очень отзывчивая и приходит на помощь, если нужно помочь. Пока у нас никаких стычек не было, всё нормально.
А для всього колективу лікарні як і для всієї медичної спільноти Харкова Валентина Дроздовська справжня гордість.
Юрій Сороколат директор Департаменту охорони здоров'я
Я просто поражён, удивлён её рвению жить и помогать людям. Это уникальный человек. Я думаю, этот человек на сегодняшний день заслуживает уважение не только в этой клинике, но и во всей Украине.
Михайло Ковтун головний лікар Харківської міської клінічної лікарні №14 ім.Л.Гіршмана
Она объективно работает. Не то чтобы, знаете как бывает, человек посидит на работе и уходит. Нет, она активная, она принимает больных, она ещё ходит в поликлинику консультировать больных.
На все у Валентини Сергіївни є відповідь і свій рецепт такого щасливого життя – це сім"я сини, онуки та правнуки і улюблена робота.
Вадентина Дроздовська завідувач приймального відділення Харківської міської клінічної лікарні №14 ім.Л.Гіршмана
Был такой поэт Щипачёв и у него есть такие строки – я молодо старею, в работе не сдаю, я в ямбе и хорее свой голос узнаю, старею, что ж и звёзды стареют, а я у заката греюсь пламени его. Вот вам ответ. Т.е. нужно не уходить из профессии, не сдавать позиций. Я не представляю себя сидеть дома и ничего не делать, это ужасно.
Тож всім радить не сидіти склавши руки і побільше такого ж оптимізму.
