Україна чекає на завершення реформ у вищій школі
Олександра Суфіянова кореспондент
-Україна чекає на завершення реформ у вищій школі. Нещодавно відповідний законопроект розглянули у Верховній раді в першому читанні. Документ, кажуть автори, має чимало переваг, як для освітян, так і для студентів.
Однією з переваг законопроекту є те, що альтернативою ЗНО пропонують повернення вступних іспитів у ВИШі.
Дмитро Кравченко студент третього курсу, історичного факультету
-ЗНО – это не абсолютный показатель качества, поэтому те нововведения, которые связаны с дополнительными вступительными экзаменами, да, они, конечно, безусловно, позитивны. Сам факт предпосылки такой реформ очень хорош.
Аліна Гарбуз студентка третього курсу історичного факультету
-Щодо екзамену безпосередньо в університеті, я вважаю, що це має бути, тому що діти будуть протягом шкільного навчання більш старанними і прагнути більше чогось дізнатися, щоб потім мати можливість вступити до університету, який їм подобається.
Особливу увагу в документі приділили і розширенню повноважень студрад. Без дозволу яких студента неможливо буде відрахувати з інституту або перевести його з держзамовлення на контракт і навпаки. В той же час цей орган слідкуватиме за успішністю та дисципліною студентів, налагоджуватиме контакти з молоддю інших ВУЗів, сприятиме заохоченню кращих.
Ірина студентка першого курсу історичного факультету
-Безумовно факт високого рівня навчання він необхідний, він має місце і необхідний у ВИШах, але громадська думка студентів – вона повинна бути почута.
Є в документі і ще приємна новина. Для студентів-контрактників оплата не підвищуватиметься. Коливання курсу долару та інфляція тепер на впливатиме на вартість навчання.
Роман Лихачов адвокат
-Ведь очень часто наблюдаем, когда вуз в процессе обучения начинает менять цену обучения, данным законопроектом запрещено изменять цену обучения на весь период учебы.
Стосовно бюджетних місць у ВИшах, у новому законопроекті пропонують дотримуватися європейської тенденції, коли між бюджетними та контрактними місцями у вузі має бути баланс. Поряд із перевагами в документі є і недорОбки, кажуть фахівці. В законі зовсім мало приділено уваги працевлаштуванню студентів. Та в цій ситуації, впевнені керівники ВИШів, допомогти повинні роботодавці. Вони за законом братимуть випускників на практику, а потім, якщо рівень їхньої підготовки влаштовуватиме замовника, залишатимуть їх на своєму підприємстві.
Іван Прокопенко ректор ХНПУ ім. Г.С.Сковороди
-Держава в багатьох випадках може не формувати замовлення на ряд спеціальностей, їх безпосередньо повинні формувати сьогоднішні роботодавці, переважно бізнесові структури, їх роль у розвитку вищої школи сьогодні непомітна. Я кажу не про спонсорство, не про меценатство, а про узаконені процеси, коли вони знають, якої кваліфікації, вони впливають, вони можуть заявити протест, що неякісно підготували фахівця.
Леонід Товажнянський ректор університету "ХПІ"
-Без практики нет фактически квалифицированного специалиста. Как мы решили эту проблему. Мы решили преддипломную практику проводить на месте будующей работы. Это нам дало возможности 95-96 ежегодно распределять молодых специалистов.
Хорошо прописано в законопроекте у Кивалова, это то, что мы ждали: обязаны предприятия любой формы собственности принимать на производственную практику студентов высших учебных заведений.
З'явилося в законопроекті і таке поняття, як автономія ВИШів. Згідно з нею, кажуть юристи, навчальні заклади зможуть самостійно витрачати власні кошти на розвиток науки: обмінюватися студентами та викладачами, купувати обладнання та відкривати філії як на території України так і за кордоном.

Випуск № 66 (1137) від 11.06.2026





