"Інфосіті" – інформаційно-аналітичний портал

В центре реабилитации детей-инвалидов и инвалидов детства “Проминь” прошел праздник ко Дню защиты детей

Двір соціального центру реабілітації дітей-інвалідів та інвалідів дитинства перетворився на концертний майданчик. Вихованці цього закладу до Дня захисту дітей підготували насичену програму. 
 
Ольга мати вихованця центру
 
Специалисты занимаются, музыкальные занятия особенно позитивно влияют на  развитие. Хоть она и не ходит и не разговаривает, это все ровно ребенок и это для нее праздник в первую очередь. 
 
Попри свою особливість вони в кожному номері намагаються викластить на всі сто. І байдуже, що у них це виходить не так, як у всіх. 
 
Щоб вдало виступити, проявити свої таланти і, головне, не підвести педагогів, вихованці "Променю" до цього дня готувалися практично весь рік.
   
Наталія Карпенко вихованка центру 
 
Для меня этот праздник самый лучший. Потому, что мне этот праздник, День защиты детей, нравится. Любим танцевать, с людьми общаться.
 
Особливі діти співали пісні, читали вірші, танцювали.  А за перемоги в спортивних змаганнях на святі вихованців відзначили грамотами та кубками.  
 
Наталія Чаплигіна директор центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів та інвалідів дитинства "Промінь"
 
У наших воспитанников появились эмоции, это очень важно. То есть они не просто солдатиками повторяют, а уже эмоционально это передают. И сейчас на празднике вы это увидели. Их улыбки, их движения, их радость. И вот то тепло, которое они передают, оно переходит к нам. И мы им делимся со всеми, со всеми людьми. 
 
Наразі в центрі реабілітацію проходять більше семи десятків дітей-інвалідів та інвалідів дитинства. Серед них і діти переселенців.  
 
Лариса Болгова директор Департаменту праці та соціальної політики 
 
Чужих детей не бывает. Все дети абсолютно: трудно обучаемые, легко обучаемые, эти дети достойны праздника, достойны счастливой жизни, поэтому для них делается все возможное. Есть у этих детей возможность, вот, посещая такое учреждение, чувствовать себя полноценными членами общества. А особенно их родителям чувствовать, что их дети не хуже, чем другие.