Друзі, військові, родичі та просто мешканці Чугуївського району. Усі вони прийшли попрощатися та провести в останню путь солдата внутрішніх військ Віталія Гончарова.
Геннадій Яровий одногрупник загиблого
Веселым, жизнерадостным он был. Добрым и порядочным. Гордился там, где работает.
Старший брат розповідає, що Віталій з дитинства мріяв про кар'єру військовослужбовця.
Євгеній Гончаров старший брат загиблого Віталія Гончарова
Если ты выбрал путь военнослужащего, то надо защищать Родину. После отпуска он рвался туда, я говорит к своим ребятам, тем более командир роты, только туда.
Приїхав до Києва і вже за день загинув. Йому вистрелили в шию, -розповідають рідні. Куля зачепила сонну артерію.
Олександр Каплюченко заступник начальника інженерно-технічного факультету Академії ВВ
Коли виходять правоохоронці навіть без зброї виконувати службово-бойові завдання, а їх вбивають зі зброї, я не знаю, це неправильно.
Попрощатися з Віталієм Гончаровим приїхали і командири з Криму, де він служив.
Степан Гайдаржийський перший заступник начальника управління Кримського територіального командування
Он исполнил свой долг, долг офицера – спас своих солдат, с его роты никто не пострадал, солдаты живы.
Ціє весни Віталій мав одружитися.
Валерія Бурукіна дівчина загиблого Віталія Гончарова
Он торопился, говорил давай весной сыиграем свадьбу. Спешил очень, как чувствовал.
Поховали Віталія Гончарова у рідному селищі Малинівка.