“В дитячій зовсім нічого не вижило”: розповідь харків’янки, в чий будинок влучила ракета

08.07.2024 14:55   -

Восьмирічна Віолета  – маленька харків’янка, яка бачила війну в обличчя. В її очах – біль і смуток. Та дівчинка цього не показує – радо знайомить зі своїми песиками – це улюбленці родини, охоче показує, де вона робить домашні завдання, де з матусею читають різні казки. І ділиться секретом: скоро в неї з’явиться братик або сестричка. От тільки вимушена мешкати родина сьогодні не своїй милій, просторій квартирі, а в цій маленькій кімнаті в гуртожитку.

Віолета зізнається, їй часто сниться її затишна дитяча, зручне рідне ліжечко, ляльки і красиві сукні і багато маленьких дівчачих скарбів. Вона розуміє – всього цього більше немає.

ВІОЛЕТА МАЛЕНЬКА ХАРКІВ’ЯНКА, В ЧИЙ БУДИНОК ВЛУЧИЛА РАКЕТА
Я сумую дуже за своєю кімнатою, дуже хочу повернутися додому, до іграшок своїх. Ось. Ну, коли построять, буду там в кімнаті своїй.

Російська ракета в жовтні 2023-го розтрощила триповерхівку в центрі Харкова. На другому поверсі мешкала родина Хоматових. Той трагічний ранок, каже Ганна, ніяк не йде з пам’яті.

ГАННА ХОМАТОВА ХАРКІВ’ЯНКА, В ЧИЙ БУДИНОК ВЛУЧИЛА РАКЕТА
В нас була квартира, наша квартира. Ми як раз в цей момент спали. Це було зранку, близько сьомої. Ми спали. Самого взриву ми не чули, але прокинулися від того, що ми спочатку подумали, що вибило вікна. Але коли я відкрила очі, я побачила просто стовб диму і нічого не видно. Я почала шукати дитину. Бо вона спала з нами в ліжку, і слава Богу, тому що в дитячій зовсім нічого не вижило. Все просто: ні стіни, нічого немає. І за рахунок того, що вона спала з нами, все добре. Коли дим розсіявся, я зрозуміла, що все вибито. Двері вибиті, вікна вибиті. Чоловік побіг, вибіг із кімнати і зрозумів, що в нас немає під’їзду. У мене, якщо чесно, був стрес. Я не знала, що мені робити, за що братися. Я в одній ночнушці, дитина також.

Ось так, в одну мить, родина Ганни втратила все. Звісно ж, говорить вона, слава Богу, що – живі.

ГАННА ХОМАТОВА ХАРКІВ’ЯНКА, В ЧИЙ БУДИНОК ВЛУЧИЛА РАКЕТА
В нас не залишилось взагалі нічого. Все, що отут є, це нам дали люди, волонтери, в нас не залишилося нічого.

Адміністрація Основ’янського району, говорить Ганна, відразу запропонувала тимчасове житло в колишньому готелі, який ще на початку війни переобладнали в соціальний гуртожиток.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ГАННА ХОМАТОВА ХАРКІВ’ЯНКА, В ЧИЙ БУДИНОК ВЛУЧИЛА РАКЕТА
Нас сюди одразу заселили, але так як нічого не було, нам тут видали і постільну білизну, і рушники, і одразу приїхали організації – Червоний хрест, моми, які тут, цей гуртожиток під їхнім, якби, вони нам і вікна ставлять, і пральні машинки нам привозять, і вони одразу нам привезли гігієнічні набори. І люди з ближніх будинків почали приносити їжу, одяг, її однокласники, матусі почали дзвонити, питати. Як, що, що треба? Ті ж самі чашки, вилки, ложки – все це нам приносили люди – просто звичайні люди, які також, може в них не було таких  ситуацій, але вони розуміють, що це таке. І дитячий одяг, мені одяг – все це нам приносили люди.

Ганна, каже, дякує місту і за дах над головою і за безкоштовні гарячі обіди. Звісно, ж, що кімната в гуртожитку, це не своя квартира, в яку родина так мріє повернутися, та є тут, говорить, і гаряча вода, і електроплити, і пралки, і холодильники, і навіть тренажерна зала. І речами першої необхідності мешканці забезпечені.

ГАННА ХОМАТОВА ХАРКІВ’ЯНКА, В ЧИЙ БУДИНОК ВЛУЧИЛА РАКЕТА
На данний момент виручає то, що тут видають обіди і ми хоча б можемо харчуватися. Як би цього не було, я б не знаю на що ми жили, на які б кошти

Ганна говорить, сподівалась і мріяла, що з пологового прийде вже у свою відремонтовану квартиру. Та, на жаль, руйнації будинку масштабні, роботи ще багато. Тож доведеться, каже, поки що облаштовувати куточок для малюка тут.

Дуже тяжко як би тут буде, але, я думаю, тяжко – не тяжко, я впораюся, скажем так. Додому хочеться дуже повернутися.

ОСТАННІ НОВИНИ