В Харькове отпраздновали Национальный день усыновления

Було троє своїх, а тепер четверо. Це мати сімейства Наталія Піхожа говорить про своїх дітей. Ольга в їхній родині вже як чотири роки. Доля звела їх зовсім випадково. Після того вони не розлучалися ні на хвилину.

Наталія Піхожа опікун Ольги

-У нас Софья, младшая, лежала в больнице и Ольга была рядом в палате. Ну вот как-то познакомились и как-то так волей судьбы, случая она стала нашим ребёнком, старшей дочерью.

Радіє своїй старшій сестрі вже середня донька Наталії Марія. Вона з нею не розлий вода.

Марія сестра Ольги

-Очень с ней дружу, правда. Всегда мечтала о сестре страшей. Мы делимся с ней секретами, общаемся, живём с ней в одной комнате. Честно, я очень рада.

Щаслива і не обділена тепер родинним теплом і сама Ольга. Вона колишня вихованка інтернату. Рідні батьки не займалися її вихованням і були позбавлені батьківських прав. Та дівчинка пробачила їх за це.

-Это они просто выбрали такой путь.  Меня просто забрали и всё, я маленькая просто была, в четвёртом классе была, но всё равно то, что они делали я им прощаю за всё их и не обижаюсь. Я сейчас в новой семье и мне нравится.

Ігор Бескровний кореспондент

-Невеликий ювілей великої справи. З 2008 року по всій Україні наприкінці вересня відзначають день опікуна. Урочистості пройшли і у Першій столиці.

З нагоди свята прийомні родини провели конкурс газети, де вони показали як зараз живуть діти, яких вони взяли до себе на виховання. На святі було чимало і виробів дітвори. Всіх нагородили подарунками за їхні старання. У тому, що чужих дітей не буває, впевнена і віце-мер Світлана Горбунова-Рубан. Каже, в Першій столиці вихованців інтернатів з кожним роком стає все менше.

Світлана Горбунова-Рубан заступник Харківського міського голови з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення

-Есть такая тенденция, я вам скажу, что у нас сегодня желающих взять ребёнка больше чем детей. Т.е. существует даже некоторая очередь, но проблема отбора тоже имеет место, потому что люди не всегда правильно оценивают свои возможности, своё понимание того что его ожидает, когда в семье появится ребёнок. Мы стараемся это объяснить, я собеседую лично с каждым родителем, который по большому счёту изъявляет такое желание. Потому что это колоссальный труд, колоссальные проблемы морального и нравственнного характера.

Головне завдання як держави так і Харкова, каже Світлана Горбунова-Рубан, щоб всі діти мали своїх нехай і прийомних, але батьків. Які будуть їх любити і піклуватися про них як про рідних.