В Харькове простились с Героем Советского Союза Фёдором Пуртовым
Федір Пуртов Герой Радянського Союзу
Я желаю молодежи и вам всем любить Родину и никому не отдавать в руки эту реликвию!
Він любив свою вітчизну, свій Харків і був його справжнім патріотом. У суботу серце Героя Радянського Союзу Федіра Петровича Пуртова перестало битися. Він пішов з життя на 97-му році.
Прощання з Героєм, з людиною-легендою, Федором Пуртовим пройшло у неділю на другому міському кладовищі. Віддати данину пам'яті та вклонитися великій особистості прийшло багато харків'ян: ветерани війни, духовенство, депутати та керівники міста.
Світлана Горбунова-Рубан заступник Харківського міського голови з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення
Человек с энциклопедическими знаниями, с феноменальной памятью. Каждый раз, когда мы его посещали дома, у нас был интересный долгий разговор с человеком, который помнил всё – имена, даты, события, о которых он говорил не понаслышке, а в которых лично участвовал. Это огромная утрата для города Харькова. Город скорбит. Думаю, что память об этом человеке будет жить очень долго, о его заслугах и делах, знаниях о всем том, что он оставил после себя.
Федір Пуртов Герой Радянського Союзу
Нам нужна только одна победа, одна победа на всех. И мы за это постоим.
Командир дивізіону 786-го артилерійського полку капітан Федір Пуртов брав участь в боях на Орловсько-Курській дузі, визволяв Польщу, форсував Західний Буг, Віслу, Одер, штурмував Берлін. Звання Героя Радянського Союзу йому було присвоєно 21 лютого 1945 року. Він особливо дорожив медалями "За бойові заслуги", "За визволення Варшави", "За взяття БерлінУ" та "За перемогу над Німеччиною".
Федір Пуртов Герой Радянського Союзу
Это освобождение родины от немецко-фашистских захватчиков. Это вся страна, весь Советский Союз, в том числе и Украина освободились от этого фашизма Надо знать своих предков, надо знать, как добывалась эта победа, как совершались подвиги во имя Победы. Эта Победа не дается просто так: вздумал и победил. Надо победить.
На медалях Федіра Пуртова були вигравірувані слова: "Наше дело правое" і "Ми перемогли". Таким було і його життєве кредо, згадує свого батька син Героя Радянського Союзу Володимир Пуртов. Батько, каже, завжди був націлений на перемогу, був дуже активним, не "паркетним" генералом.
Володимир Пуртов син Героя Радянського Союзу
Когда он уже в мирное время командовал полком, ему докладывали – все построены, никаких происшествий не было. И у него был вопрос, а люди накормлены?! Люди, а не солдаты. Называли его от рядового, сержанта, младших офицеров и заместителей одним простым словом – батя. Так называют командиров партизанских отрядов, а это повелось, при том не водной части – батя. И когда он покидал часть и получал новые назначения, люди со слезами провожали его на новую службу.
Останні роки, згадує Володир Пуртов, батько дуже переживав, що від нього йдуть сили. Але незважаючи на це, він брав активну участь як у житті міста так і своїх товаришів по службі.
Володимир Пуртов син Героя Радянського Союзу
Утром ушёл из жизни. При сознании. Прогнозировали мы это, но ожидать этого никогда ни один человек не ожидает. Знает, что это случится, но когда – нет. Он пожимал мне руку, он мне раньше говорил "Идём вперёд", он боролся всегда сам с собой, судьбой за каждую минуту жизни. Жизнь у него всегда была борьба, жизнь это всегда была победа!