Замість надгробної плити – незвична скульптурна композиція. Такий пам'ятний знак встановили на річницю смерті заслуженого скульптора України Віктор Лівшица. Дві піраміди, які зливаються у єдину скульптурну композицію.
Олександр Демченко автор пам'ятного знаку Віктору Лівшицу
Это его знак. Это то, чем он дорожил, что мечтал осуществить. Эта идея витала давно, в разных проектах, наполнениях, в разных видах, с разным наполнением она была использована. Но как-то не судьба была реализоваться.
Рівно рік скульптор Олександр Демченко працював над цим пам'ятним знаком. Головна робота, каже митець, була у підборі матеріалу та кольорів. Зупинився на чорно-білому граніті. Витонченому та інтелігентному, яким власне і був Віктор Лівшиц, як вважає вдова архітектора Жанна Мульчина.
Жанна Мульчина вдова Віктора Лівшица
Я вижу это, как образ безсметрия. У нас нет ни даты рождения, ни даты смерти. Поэтому, это пирамиды – образ безсмертия, вечности.
Цю вічність Віктор Лівшиц отримав завдяки своїм роботам, каже його вдова. Він зміг підняти з руїн практично знищений під час великої вітчизняної війни університет Каразіна. Пізніше – зробив свій внесок у будівництво всіх інших першостоличних ВИШів. Колеги згадують: він відразу бачив загальну ідею майбутньої будівлі. І вмів зробити її неповторною.
Сергій Чечельницький головний архітектор м. Харків
Он всю жизнь проектировал для молодёжи, всю жизнь создавал архитектурную среду для того, чтобы учителя учили молодёжь. И сам был такой. Виктор Исаакович в нашем городе для архитекторов мощный учитель, что и говорить.
Захоплювався архітектор і скульптурою. Створював ескізи пам"ятників Ярославу Мудрому, Гіршману, Студбатівцям. Один з останніх проектів Лівшица – пам'ятник Володимиру Висоцькому. Він його створював разом зі скульптором Олександром Демчеко. Та побачити свій витвір архітектор не встиг. Він помер за півтора місяця до відкриття монументу.
