Літо тільки-но розпочалось, а в таборах Харківської області дитячий відпочинок вже в самому розпалі. Шістсот сімдесят дев’ять вже відкритих таборів, більше сімдесяти двох тисяч відпочиваючих – перша зміна почалась))
Андрій відпочиваючий у таборі
Детям нравится лагери. И мне нравится общаться с детьми. Здесь отличные вожатые, дискотеки, развлекательная программа. В общем, мне здесь нравится. У нас нет свободных минут, то есть, нам всегда интересно, нам весело. Мы ходим общаемся, мы смеемся, нам весело.
Сумувати в таборах дітям дійсно не дають.
Олена Мельник вожата першого загону в таборі
Каждый день расписан план. Это и спортивные игры, и праздники разные, конкурсы разные, конкурс визиток был, «Две звезды» конкурс, «MTV»-шоу, разные мюзиклы, плюс еще работа с вожатыми, игры разные. Бассейн, купание, то есть, детям есть чем заняться.
Та для дитячого відпочинку важлива не тільки розважальна програма, кажуть вожаті. Свіже повітря та природне оточення, якого так не вистачає міським дітям – от що потрібно для справжнього оздоровлення. Табір "Орлятко", що під Чугуєвом знаходиться саме в такій екологічно чистій зоні. Цього тижня тут розпочався сезон відпочинку. Урочисте відкриття першої оздоровчої зміни відбулось за всіма традиціями – з лінійкою та девізами загонів.
Ця зміна в таборі – незвичайна. Всі сто п’ятдесят дітей різного віку, які зібрались сюди на відпочинок – пільговики, до табору вони поїхали безкоштовно.
Вікторія Василенко директор оздоровчого табору
И многодетные семьи есть, и малозабезпечени, и сироты детки.
Відпочиватимуть діти двадцять один день. Для них в таборі передбачено п’ятиразове харчування, проживання в кімнатах з усіма зручностями, всі можливі розваги та оздоровчі заходи. Та отримати пільгові путівки пощастило не всім. Діти робітників та селян цього року можливості безкоштовно відпочити не мають.
Ніна Байбакова голова обкому профспілки працівників агропромислового комплексу
За мою битність такого не було, щоб дітям держава не дала копійки на оздоровлення. Хоч кошти в соцстрасі єсть. І із-зі того, що не дали нам коштів, а наша зарплата – найменша з усіх галузей, у сільському господарстві, то ми не закупили селяни жодної путівки.
Безкоштовних путівок нема, а незабаром можуть зникнути і самі профспілкові табори.
Василь Несміян директор профспілкового табору
Лагеря начали забывать. У нас осталось полтора лагеря обкомовских, представьте. В Балаклее ноль пять и вот в Водолаге. И все, больше нет лагерей.
Більшість закладів просто закрилась через нестачу грошей, зазначають фахівці. Табір «Золотий колос» належить профспілці аграрників, він – фактично останній, що дожив до літа дві тисячі п’ятнадцятого. Та і його «душать» податками. Батькам доводиться купувати путівки за повну ціну. А вона чимала – три тисячі двісті гривень. Тому цього року на першій зміні в таборі – вдвічі менше дітей, ніж завжди.
