В Харьковскую область прибывают беженцы из Луганской и Донецкой областей. Всех расселить руководители области не в силах

Олена Заржицька кореспондент

Табір "Ластівка", що у Богодухівському районі, став тимчасовим притулком для українських біженців. Зараз тут мешкає близько ста людей, які приїхали зі Слов'янську. Щодня табір поповняється новими переселенцями.

Одною з перших приїхала сюди Надія Некрайнікова з онуками. З другого червня вони мешкають у цій невеличкій кімнатці. Жінка говорить, хоч у тісноті, та у безпеці.

Надія Некрайнікова переселенка зі Слов'янська

 У нас там в Славянске сильно война идёт, деточки перепуганы все. Собрали в чём стояли, забрали деток и приехали. Всё бросили, всё, как стояили – так и пошли, всё там осталось.

Кілька десяток ліжок у ряд, зверху накидані речі та іграшки. У такій кімнатці мешкають сусіди Надії Некрайнікової. Разом із дорослими живуть і малята. Їх виховують спільними зусиллями.

Все мирно живём, дружненько. Помагаете друг другу? Конечно.

Зручності, розповідають мешканці табору, у кімнатах немає. Є лише на поверсі, і лише туалети.

Зоя Зубець переселенка зі Слов'янська

Вот на этом этаже 2, на 1 этаже есть. Душ в отдельном здании.

Душ сумісний, без перегородок. Та гаряча є завжди, запевняють люди. Окремо є пральня. Та от сушать речі, де доведеться: або на дворі, або на поверхах. Їдальня – також спільна. Щодня кухарі готують для мешканців табору і сніданок, і обід, і вечерю.

Катерина Анатоліївна кухар

Всего у нас полно. И овощи, и фрукты свежие. Мясо, молоко – это постоянно.

Харківське обласне керівництво не переймається харчуванням біженців, всі запаси, кажуть кухарі, поповнюються лише за допомогою небайдужих харків'ян. Майже щодня сюди люди звозять крупи, овочі, напої.

Галина Іванівна завідувач складом

Если вот так подивишься, може там бабушка може отдала последнее. Вона старалася: килограм гречички, макарончиков, бутылочку олии, смалець.

Одяг та іграшки – також передають люди. Збирають речі і самостійно, і колективно.

Тетяна та Софія Максименко миротворці

Общими усилиями собрали продукты, одежду, лекарства, игрушки, привезли сегодня. Мы тоже принесли вещи, хотелось как-то помочь, потому что жалко людей. Они долго не видели мирного неба, и они приехали. И поэтому как-то помощь чувствуется. Думаю, что им очень приятно будет.

Така допомога від людей – для біженців вкрай необхідна. Бо обласні керівники, окрім житла у таборах, ніякої підтримки не надають, жаліється пенсіонер Юрій Анатолійович.

Юрій Анатолійович переселенець зі Слов'янська

Нет, конечно. Нет, а какая помощь? Ну вот только вот эта помощь, помогли здесь устроиться, переспать-поесть. Средств существования нет, пенсии нет, и работы нет. А как жить?

Не знає, як житиме далі і біженка зі Слов'янська Наталія. Вона приїхала до табору разом із донькою. У рідному місті залишився чоловік із матерю.

Наталія переселенка зі Слов'янська

Бабушка, она уже пожилая, в возрасте. Она в доме может зайти-упасть, у неё уже с ногами проблема, сахарный диабет, она старенькая. Наш папа не смог её оставить, потому что она без него вообще пропадёт. А все вместе. в полном составе остаться – это элементарно на всех и кушать будет нехватать. Ну чем они там питаются, практически ничем. Люди бедствуют там, и финансирования нет. И мы приехали сюда – никаких выплат со Славянска нет, никакого финансирования.

Не отримують біженці ані соціальної допомоги, ані соціальних виплат.

Дарина Зозуля переселенка зі Слов'янська

Пенсии нема, вот уже второй месяц. Не получили ни копейки? Нет, не получала. Приехали оттуда, и там нет ничего, и не обещают. А зимой – я не знаю, кажуть, тут не топят. Это только летний лагерь. Что будем делать, куда нам деваться.

Не знають, як зимуватимуть і інші переселенці, що приїхали на Харківщину з Луганщини та Донеччини. А їх в області вже близько 10 тисяч. І це лише офіційні дані. За підрахунками експертів, їх набагато більше. Живуть люди не лише в таборах, а й у дитячих інтернатах, спортивних школах та на базах відпочинку. Щоб розмістити більшу кількість переселенців, обласні керівники знайшли ще одне рішення.

Василь Стоєцький начальник головного управління ДСНС України в Харківській області

Самым таким верным решением и, возможно, правильным в данной ситуации это те палаточные временные городки, которые имеют соответствующую инфраструктуру.

Однак якщо літом це може допомогти розселити ще кілька тисяч біженців. Головна проблема – житло взимку залишається відкритою. Рятівники розводять руками. Свою допомогу керівництву області вже зараз пропонує ООН. Кажуть, готові надати все необхідне – і обігрівачі, і їжу, і медикаменти, щоб переселенці ні в чому не відчували потреби. Однак місцеве керівництво від допомоги ООН відмовляється, кажуть це повинно вирішуватися на державному рівні. Тож представники оонівскої місії зараз можуть лише спостерігати та консультувати українців. Біженці кажуть, одними консультаціями ситим не будеш. Тож, запевняють люди, складається враження, що вони просто нікому не потрібні. І вони вже почали втрачати впевненість у своєму рішенні переїхати до Харківської області.

Юрій Анатолійович переселенець зі Слов'янська

А какая уверенность, если я живу здесь, ну сегодня живу, а завтра – не знаю.