Харків’яни люблять своє місто і готові щоденно працювати, щоб зробити його ще комфортнішим і красивішим. Яскравим прикладом є жителі будинків в Індустріальному районі, які облаштували квіткові клумби у дворах своїх під’їздів.
Пані Ганна мешкає в одному з будинків у Індустріальному районі міста. Раніше вона регулярно їздила на дачу, де висаджувала квіти, але з початком повномасштабного вторгнення такої можливості не стало. Жінка не захотіла сидіти без діла, тож почала висаджувати квіти перед своїм під’їздом.
ГАННА ГАНЧЕВА МЕШКАНКА БУДИНКУ
А сейчас на дачу не їздимо, вот/ Чому не їздим? Ну, в цьому в нашем положеніі в Україні не їздим, тут, стреляют там дуже, того не їздимо. Дачі не стало, сидіть без роботи тоже нельзя, а люблю дуже цвіти. Ну, так і начали садити. Дівчата помагають, я не сама туточки, ще й дівчатка помагають, ну, і получається клумба гарна. Ну, в основному, це петунья, сальвія, петунья, ну, чорнобривці, табак ось пахучий, вечором тут такий запах ідьот, шо!…
Продовжуючи йти по цій вулиці, можна помітити багато різних клумб та квітів, перед кожним під’їздом мешканці створюють щось своє – нове, відмінне від сусідів. Одна з таких мешканок, пані Наталія, зізнається, що займається палісадником перед своїм під’їздом багато років.
НАТАЛІЯ СОРОКА МЕШКАНКА БУДИНКУ
Загалом, якщо чесно, цьому палісаднику вже 15 років, я ще на роботу ходила, потроху займалася, щось посадила, щось ні, якось так. Але коли я пішла на пенсію, я суворо почала займатися квітами, це моє хобі, я люблю. Ну що у мене тут? Самшити, лілії, тюльпанів було невимірно, ну, загалом, кожен етап рослини з весни до осені один за одним йдуть. Тут ось уже гібіскуси цвітуть, ось ці всі чагарники різного кольору, троянди, ялівці, хости. Хости різного виду: смугасті, такі ось бірюзові, зелені, всякі. Цвітуть, радують, мене та людей.
Жінка зазначає, не переставала працювати над клумбами навіть навесні 2022 року, коли у Харкові не вщухали обстріли.
Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.
НАТАЛІЯ СОРОКА МЕШКАНКА БУДИНКУ
Ну, сказати страшно це не так казати, звичайно, було моторошно, але потім якось так от, я ж не на 9 поверсі, на першому, мені не так страшно, я можу вибігти, я так думаю. Ну, ось такі справи.
Lля пані Світлани, мешканки іншого будинку в Індустріальному районі, ця ситуація знайома. Вона теж навесні двадцять другого року висаджувала квіти перед своїм двором попри небезпеку.
СВІТЛАНА ТОКАР МЕШКАНКА БУДИНКУ
Коли почалася війна, і ми вирішили, весна ж, думаємо, треба садити. Ми тут з невісткою садимо, а тут летить, бахкає, онук кричить “Тікайте!”, а ми садимо, повинно красиво бути у нас!
Жінка розповідає, що комфорт та краса дуже важливі для мешканців будинку, в якому вона живе. На клумбах робота не закінчується, жителі навели лад і в своєму будинку, а також вони постійно допомагають військовим та переселенцям.
СВІТЛАНА ТОКАР МЕШКАНКА БУДИНКУ
І в під’їзді у нас наведено лад, і в підвалі ми навели лад, бо у нас там люди. І дивани, і килими, все там є для необхідності, все це є у нас. І допомагаємо, трохи волонтеримо хлопцям та переселенцям допомагаємо, що треба там, посуд, усе це допомагаємо. Військовим ми допомагаємо, печемо, дівчата килимки в’яжуть, шкарпетки в’яжемо, сітки в’яжуть, все це потихеньку допомагаємо. Переселенцям ми допомагаємо одягом, ковдру, подушки, допомагаємо, ну, якщо є якесь харчування, ми там скидаємося, навіть і харчуванням допомагаємо, допомагаємо консервацією, тому що консервуємо, знаємо, що і хлопцям треба передати і переселенцям треба щось їсти, допомагаємо.
Різні люди, різні історії та різні будинки, але всіх їх об’єднує одне – бажання творити красу та затишок, бажання допомагати один одному та рідному місту.
ОСТАННІ НОВИНИ