В Киеве погибли двое харьковчан-милиционеров: Виталий Гончаров и Алексей Иваненко

Йому було усього двадцять чотири.

Віталій Гончаров, старший лейтенант, командир роти, загинув. Вісімнадцятого лютого у Києві йому в шию вистрелив снайпер, -розповідає батько юнака. Куля зачепила сонну артерію.

Іван Гончаров батько загиблого спецпризначенця

И это говорят, что у них нет там оружия. Оружия там у них много.

Це був вівторок, -говорить чоловік. А ще у неділю син приїжджав додому. Побув з рідними та знову поїхав – виконувати службові обов'язки.

Іван Гончаров батько загиблого спецпризначенця

Он говорил: "Папа, здесь боевые действия, потому что брущатка вся разобрана, мы четыре барикады прошли. За меня не волнуйтесь, все хорошо."

Що все добре, -розповідає мати, він казав протягом усіх трьох місяців протистоянь у Києві.

Зоя Гончарова мати загиблого спецпризначенця

Мама, все, я выхожу, я на стою, но он мне никогда правду не говорил. Он меня жалел все время, ничего мне такого не докладывал.

Батьки, родичі та знайомі й досі не можуть повірити в те, що хлопець, який нічого поганого нікому не зробив – загинув.

Ірина Лебідь родичка загиблого спецпризначенця

Отличный парень был, отзывчивый, веселый, его все любили. Я вообще не верю, этого не может быть. Самое дороге в жизни-это дети, они дуреют, а мы страдаем.

Разом з Віталієм Гончаровим загинув ще один харків'янин -прапорщик Олексій Іваненко. Теж від вогнепального поранення.

Йому було тридцять шість. У нього залишилось троє дітей. Молодшій дитині – усього три місяці. Тіла обох військових мають привезти до Харкова завтра. У сім'ях готуються до поховань.

Іван Гончаров батько загиблого спецпризначенця

Мы что для этого растим своих сыновей на этой земле, чтобы они шли брат на брата, на отца. У меня просто больше нет других слов. Тяжело очень сына потерять.