В Киеве показали испытательную модель нового самолета АН-132. Оживление отрасли или видимое благополучие?

Легкий, вмісткий, стійкий до умов навколишнього середовища та головне, зібраний в Україні. Хоч часи разючих авіаційних інновацій для держави вже позаду, вітчизняний виробник намагається тримати планку. АН-132 – турбодвигунний багатоцільовий транспортний літак створений як спільний проект України та Саудівської Аравії. 

 

Це – поки що тільки перший, дослідний зразок, АН-132Д. Ось Президент дає відмашку і літак йде на урочисту викатку.

 

На цю дослідну модель очікує ще багато випробувань – і в прямому і в переносному сенсі. На березень запланований перший пробний виліт сто тридцять другого, і вже у квітні літак має здійнятись над арабським небом.

 

 

 

Проект дійсно міжнародний. Насправді, всередині літака українського мало. Американська кабіна пілота, канадські двигуни, англійські гвинти, німецьки системи кондиціювання та життєзабезпечення. Проте, кажуть на заводі, і це – прогрес. Адже в сто тридцять другому, на відміну від попередніх моделей, немає й російських запчастин. В умовах санкційної політики від них, значно дешевших, довелось відмовитись. В результаті ціна такого літака серійного виробництва буде приблизно на рівні п'ятдесяти мільйонів доларів, вартість більш дорогої дослідної моделі на "Антонові" не оприлюднюють. Проте, запевняють: в АН-132, велике майбутнє. Адже головна його особливість – можливість використання в умовах високих температур та здатність злітати та садитись на погано облаштованих аеродромах. 

 

 

 

Наразі на підприємстві "Антонов" оцінюють потребу міжнародного ринку літаків у триста таких моделей. Дата серійного виробництва ще остаточно не визначена. Проте, відомо, що вироблятиметься сто тридцять других одночасно в Україні, на "Антонові", та в Саудівській Аравії. Саудівці на своєму заводі допрацьовуватимуть літак для покращення його характеристик. В Україні це зробити наразі досить важко.

 

 

 

Саме в таких умовах наразі і працює вітчизняний виробник. І навіть на самому ленгендарному "Антонові" обладнання, здається, не змінювалось з радянських часів. Аби відновити матерільно-технічну базу, кажуть виробники, необхідне авіаційне лоббі в Раді, для створення та просування вкрай необхідних виробникам законопроектів. Проте, поки що такого немає, і виробництво залишається дорогим та досить обмеженим. Так, наприклад, державне підприємство "Антонов", окрім дослідної моделі сто тридцять другого, за весь рік, що минає, не випустило жодного літака.