Свої зачатки Водохреща бере з історії про хрещення Ісуса Христа на річці Йордан. У Біблії говориться , що в момент хрещення на Ісуса зійшов Святий дух у вигляді голуба і одночасно голос з небес проголосив, що Ісус – Син Божий. Звідси й походить ще одна назва цього свята – Богоявлення.
На Йордані була явлена Свята Трійця — Єдиний Бог у трьох Особах: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий, тому і має цей день назву Богоявлення. Ну а вже загальновідома назва «Водохреще» пов’язана з нашими народними традиціями. Бо саме на Богоявлення духовенство і вірні відвідують водоймища – річки, ставки – і благословляють воду, яка називається за церковною традицією «велика агіасма» тобто – велика святиня. І цією святою водою, освяченою за особливим чином, який звершується якраз в цей день в церкві, вірні потім користуються протягом всього року. Але не забуваймо: ми маємо отримати цього дня не лише посудину зі Святою водою. Ми повинні здобути Благодать Божу та передусім освятити власні тіла й душі. Зробити це можливо через щиру соборну молитву.
Вважається, що на Водохреща вода має цілющі властивості, лікуює тілесні й духовні хвороби, рятує та захищає.Тож нею освячують храми і домівки, щоб оминало нещастя. Але є у Водохреща й свої заборони. Не можна сваритися, брехати, скаржитися, пліткувати і навіть допускати погані думки. Також небажано займатися фізичною працею, прибирати та прати. Не рекомендується стригтися, щоб не внести в долю погані події і не шити, щоб не заплутати свою долю. А ще не слід позичати гроші, інакше весь рік пройде в боргах і не плакати, аби не провести його у сльозах. Існує і багато народний прикмет цього дня. Кажуть, якщо погода морозна і сонячна, то літо буде посушливим, а врожай невдалим. Якщо, навпаки, похмура і багата на опади, то літо буде теплим, дощовим і врожайним. Сни, побачені в ніч на Хрещення Господнє, вважаються віщими. А ще, кажуть у водохресну ніч відкриваються небеса до прохань людей і якщо про щось помолитися, то прохання обов’язково здійсниться. Ну а наступного після Водохреща дня люди вже справляють "посвятки" – тобто переходять до звичайного трудового ритму та наступають кількатижневі м'ясниці, під час яких ще можна справляти весілля і співати пісень. А вже після м'ясниць – найсуворіший Великий піст.
