Він всюди – в портретах, картинах, в експозиції та навіть стіни пропитані духом Григорія Савича Сковороди. В харкіському університеті, що носить його ім’я, стартувала міжнародна науково-практична конференція, присвячена 300-річчу великого мислителя – «Філософія Григорія Сковороди і ми – українці». Відкривали її виставкою та невеликим екскурсом того надбання, що залишив філософ на Слобожанщині.
ВОЛОДИМИР КОЛОДА ЗАВІДУВАЧ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ ХНПУ ІМ.Г.С.СКОВОРОДИ
Тут представлені речі, які є сучасниками Г.С. Сковороди. Більша частина виставки присвячена саме артефактам того часу. Тут є зброя, робітничі інстументи, речі особистого вжитку, побутові речі, посуд, пічні кахлі. І ще частина виставки присвячена археологічній перлині нашої області це Салтівська археологічна культура, яка відбиває. Та і назву отримала по назві села Верхній Салтів, де в 1900 році місцевий вчитель Бобенко розповав перший могильник.
Григорій Савич Сковорода залишив неабиякий слід в українській культурі, особливо на Слобожаншині, де філософ провів чверть століття. Про нього знали та чули, у нього хотіли навчатися. Щоправда, твори Сковороди були надруковані лишень після його смерті. Саме на Харківщині Григорій Савич і помер. На хресті над його могилою викарбувані слова “Світ ловив мене, та не впіймав”. Це було прохання Сковороди. І саме цей вислів крізь сторіччя назавжи нагадуватиме про українського “Сократа”, який був, до того ще й, вчителем та наставником Василя Каразіна.
ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА
Сьогодні наша зустріч у стінах педагогічного університету, який носить ім’я ювіляра. Понад 80% харківських учителів – ваші випускники. Це вони сторюють бекграунд для моноліту нації, каталізують процеси змін та зміцнюють справжні цінності. Зруйновані каразинські та сковородинівські корпуси ніколи не зітруться з памяті харків’ян. Варварсто, з яким меморіальну перлину Сковородинівку перетворено на руїни, ніколи не буде прощено. Тому, що Харків завжди дорожить своїми традиціями, повагою до інтелекту та розвитку.
Війна, яку розгорнула країна-агресор, дуже жорстоко пройшлася тим історичним спадком, що пов’язаний зі Сковородою. Але, підкреслили керівники міста та області, все знову буде відроджено. Оскільки ракетами можна знищити конструкції та будівлі, але не національну цінність та культуру, бо вона в ДНК.
ТЕТЯНА ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО ГОЛОВА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Ми вас запевняємо, що наша задача зберегти те, що є. І розпочати після війни, після Перемоги розпочати реставрацію всієї нашої культурної спадщини.
Міжнародна конференція до 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди триватиме у Харкові декілька днів. Науковці всі ці дні планують вкотре нагадати про силу філософії Григорія Сковороди в українських та світових контекстах.