В Украине определили Порядок обследования пострадавших от насилия
Тепер керівники закладів охорони здоров'я, до яких звернулися постраждалі від домашнього насилля, забов'язані керуватся встановленим Порядком, що визначає механізм проведення обстеження потерпілих і надання їм медичної допомоги. Так, передусім медичні працівники повинні зафіксувати скаргу, зібрати анамнез і провести обстеження, а в разі неообхідності і додаткове. А от як саме діяти прописано до дрібниць, від того як оглянути пацієнта, аби не завдати шкоди – до того як і що спитати. При цьому ще й обов"язково звернути увагу на клінічні симптоми, окремо визначити тип поведінки постраждалого та ознаки можливого фізичного, сексуального або психологічного насилля.
Надання медичної допомоги постраждалим особам ґрунтується на принципах доступності, безпечності, результативності, своєчасності, економічної ефективності, недискримінації, орієнтованості на людину. Постраждала особа має право на вільний вибір лікаря та методу лікування відповідно до рекомендацій закладу охорони здоров'я. Медична допомога надається за потреби на всіх рівнях як амбулаторно, так і стаціонарно, за наявності добровільної інформованої письмової згоди постраждалої особи або її законного представника, якщо він не є кривдником. Згода на медичне втручання не потрібна у разі наявності ознак прямої загрози життю постраждалого.
У Порядку приведені також і всі правила ведення документації, в тому числі і форма інформованої згоди, форма повідомлення про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або у відношенні якої існує загроза його вчинення, зразок медичної довідки про обстеження та механізм повідомлення про насилля відповідних служб.
Заклад охорони здоров'я не пізніше однієї доби інформує за допомогою телефонного зв'язку, електронної пошти з подальшим письмовим підтвердженням та з дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом уповноважені підрозділи органів Нацполіції України, а у разі виявлення ушкоджень у дитини і службу у справах дітей. Медичні працівники також сприяють в отриманні постраждалими особами безоплатної правової допомоги шляхом інформування працівників центрів безоплатної вторинної правової допомоги про необхідність її надання у приміщеннях закладів охорони здоров'я, якщо такі особи не можуть відвідати такий центр самостійно.
Наразі у Порядку також зазначено, що звичаї, релігійні переконання, віросповідання та традиції не можуть розглядатися як виправдання будь-яких форм насильства.