В Волчанском и Печенежском районах поздравляли ветеранов, выборовших победу во Второй мировой войне
Іван Дмитрович Поваляєв зустрічає гостей. І в день свята для нього вони особливо бАжані. А зустрічі з народним депутатом України Дмитром Шенцевим, каже, взагалі радий. Адже тем для обговорення чимало. І про нелегку буденність людей поважного віку і зазвичай про тяжкі роки воєнного лихоліття. Адже Іван Дмитрович той самий герой визволитель, один з тих, хто здобув Перемогу у Другій світовій. Він пам"ятає і запеклі бої, і навіть свій найперший, в якому тоді отримав особисту поразку.
Іван Поваляєв учасник бойових дій Другої світової війни (смт.Старий Салтів, Вовчанський район) Нас оділи і вже зранку на передову. Налетів самольот. Дали команду, а в мене нічого не вийшло. Лейтенант Дункевич, досі його пам"ятаю, бігає з пістолетом на мене кричить – я тебе застрілю, що ти ворог?
Згадує з часом зрозумів – командир таким чином намагався привести до тями розгублених новобранців. І ось так розмовляти можуть годинами. Бо це, каже Дмттро Шенцев, не просто розмови, а ніби історія нАживо.
Дмитро Шенцев народний депутат України Слава Богу, что на сегодняшний день есть ещё живые ветераны, которые могут рассказать подрастающему поколению ту правду о той большой войне и об этой Великой Победе. Неприятно в такие дни слышать о том, что наши ветераны сегодня не окружены любовью и заботой государства, не понятны им попытки переписать историю, пересмотреть её, перераспределить акценты. Но пока мы живы и в состояние, мы сделаем всё, чтобы этого не случилось. И величия их подвига никто не уменьшит.
І мешканці Старосалтівської об'єднаної територіальної громади шанують подвиг своїх героїв і вітають, дякуючи їм за здобуту Перемогу.
Едуард Коновалов голова Старосалтівської об'єднаної територіальної громади Це наші визволителі, наші батьки, діди і прадіди. Людей цих вже мало залишилося. В тому році в нас було 30 чоловік. Сьогодні на жаль вже 23.
А в Печенізькому районі таких героїв сьогодні тільки шестеро. Минулими роками всі ці місця на свято Великої Перемоги були зайняті фронтовиками. А сьогодні майже всі порожні.
Михайло Никитченко 1-ий заступник голови Печенізької РДА Да, действительно , всего осталось лишь 6 ветеранов, участников боевых действий, имеющих награды. Это живая история, которую мы изучаем не по книжкам, а в живую общаемся. Лариса Ярова голова Печенізької районної ради Сьогодні в їхніх очах, як і 73 роки тому віра і мужність. Що бачили ці очі, скільки болю пережили їхні серця, але вони досі пам"ятають кожен крок на шляху до Перемоги.
А цей шлях до Перемоги був і справді не легким. Загиблі друзі, зруйновані міста і жахливі бої, згадка про які і досі не дає спокою.
Григорій Шкарупета учасник бойових дій Другої світової війни (смт Печеніги) С Курской дуги начал и закончил в Германии. Первый бой мы приняли в городе Орёл. Курская дуга – это самое сильное сражение за мои 2 года войны, это было самое сильное сражение. Конечно там погибло много. Счастлив, что я живой остался с войны.
Тож тепер радіють кожному дню свого життя і особливо кожому Дню Перемоги і благають щоб нащадки пам"ятали якою дорогою ціною далась ця Перемога.
Дмитро Шенцев народний депутат України Память о наших героических отцах и дедах она будет жить долгие, долгие годы, даже не десятилетия, а столетия. Потому что мой сын уже ходил в школу на линейку на днях с портретом своего дедушки. И мои внуки будут воспитаны так, чтобы они помнили и чтили кто для них завоевал право жизни, и быть свободными. Это конечно обнадёживает, радует и мы с оптимизмом смотрим в будущее
А сьогодні до братської могили, до цих меморіальних плит, на яких викарбувані імена загиблих у роки війни земляків, вдячні печенізьці, всі, від мала до велика, несуть квіти і вклоняються віддаючи шану героям-визволителям.
Випуск № 14 (929) від 01.02.2025
