Вечорі пам”яті Василя Сидіна

Василь Сидін. Режисер. Людина. Батько. Яким він був для вихованців театру Тимур, діти вирішили показати на вечорі пам"яті. У залі – випускники колективу минулих років.

Добро обов"язково переможе. В це вірив Василь Сидін. І в його постановах так і було. Намагався він зробити щасливими і вихованців, яких зібрав під своїм крилом. Були серед них і діти складної долі, сироти. Маленькі актори не полишали його ані на секунду. Переймали усі навички.

Наталія Халіна вихованка театру дітей "Тимур"

-Он был очень внимательный к каждой проблеме каждого ребёнка, всех понимал, за всеми ухаживал. Он меня научил вере и быть более уверенной в себе, и что каждый человек способен на большее, чем он думает.

Антон Жиляков керівник театру дітей "Тимур"

-Когда он набирал ребят в театр он всегда говорил, я не стремлюсь сделать из вас актёров, но помочь вам стать людьми – это цель, к которуй мы пытаемся идти, это то, чего хотел достигнуть Василий Евгеньевич.

Запам"ятався він харків"янам і своєї жагою до благодійності. Його спектакль "Будь ласка, живи!" викликав фурор серед широкого загалу. І кошти з нього допомогли вижити онкохворій дівчинці. Його бажання допомогати та любов до дітей і зараз надихає вихованців та керівників театру. І колектив продовжує розвиватися. Нові вистави, інтермедії, гастролі до сусідніх держав. Не забувають і старі напрацювання. В усьому цьому живе невмирущий дух видатного режисера Василя Сидіна.

Анастасія Полякова, Євгеній Карпенко, Харьковские Известия