Індіанці, аборигени Північної Америки, називали його молодшим братом ведмедя. Йдеться про єнота, який своїм зовнішнім виглядом, рухами і допитливістю дійсно нагадує ведмедя. И 1 жовтня у цього чарівного звірятка свято – його Міжнародний день.
Жанна Сивуха прес-секретар Харківського зоопарка
У нашому зоопарку історія утримання єнотів налічує майже 100 років. За ініціативи тодішнього завідувача зоосадом Миколи Евальда єноти прибули до Харкова з Гамбургу у травні 1928 року. Зараз у зоопарку 5 єнотів, усі самці. Та найвидатнішими є брати Мен і Шоу. За характером і повадками ці єноти нікого не залишать байдужим. Вони надзвичайно допитливі, дещо егоїстичні і злопам’ятні. Наприклад, після щеплення при вигляді ветеринара ще довго шиплять, намагаючись залякати. А те, що увага кіпера належить тільки їм – взагалі річ беззаперечна.
Коли Мен і Шоу бачать, додає Жанна Сивуха, що доглядач опікується кимось іншим з тварин, усіляко намагаються привернути увагу до себе: можуть перевернути тазок з водою або ж кинути насіння. Між собою брати ладять. За їжу не сперечаються. Обидва єноти люблять м'ясо, рибу, кукурудзу, кавуни та дині. Взагалі, ці тварини всеїдні. Усе, що потрапляє до лап, ретельно полощуть. Від цього і назва – єнот-полоскун.
Жанна Сивуха прес-секретар Харківського зоопарка
Єдине, що провокує конфлікти – місце на гойдалці. Її єноти обожнюють. Та попри надзвичайно милий вигляд і любов до чистоти, єноти все ж таки хижі тварини. Зачаровані їх пухнастим м’якеньким хутром і милою мордочкою, люди мріють про єнотів як домашніх тварин. Але здійснювати такі мрії не слід! Пам’ятайте, це дика тварина зі своїми інстинктами. Єнота майже не можливо виховати, він може боляче кусатися, буде робити те, що хоче і вважати себе господарем чи то вольєру чи навіть квартири.
Проте і ці тваринки можуть бути дуже кумедними, зазначають у зоосаді. Часом ці тварини коять таке, що без сміху на це дивитися неможливо.
