Ветеран войны Мукарьяма Лисниченко отмечает 95-летие

Вона лікувала Маршала Рокосовського, і була на "ти" із маршалом Жуковим. Мукарьяма Габдрахманівна Лісниченко разом із Харковом відсвяткувала власний ювілей – дев’яносто п’ять років. Марія Григорівна, як називають її харківські друзі та родичі, своє почуття гумору не втрачає у бідь-якій темі для розмов. Вона залюбки розповідає про фронтову молодість. Особливо про дядю Костю, як просив себе називати маршал Рокосовський під час лікування у шпиталі.

Мукарьяма Лісниченко ветеран

Я говорю, я была в составе северной группы войск у Рокосовского. А вы хоть Рокосовского видели? Я говорю, вы конечно извините, я конечно его не так назвала, я его мягкое место даже видела, мягкое место говорю, видела Рокосовского, уколы делала, он две недели у нас лежал, как праздник был. Он мировой мужик был мировой мужик.

За іронією долі українкою Мукарьяма стала у Варшаві. Саме там медсестра з Башкирії одружилася із харків'янином Лісниченко, народила першого сина і у п'ятдесят третьому році повернулася до Харкова. Відтоді, каже, і стала хохлушкою. В Першій столиці, розповідає жінка, прижилась, знайшла багато друзів. Всі вони сьогодні – за святковим столом. Разом з родичами, сусідами та місцевим депутатом, який теж не обійшов ветерана увагою. Вітаючи жінку, побажав здоров'я та довоголіття.

Андрій Лесик депутат Харківської міськради

Договариваемся, что на 100 лет, если скажем, созвонимся накануне , место жительства не поменяете, если поменяете – скажете, я на 100 лет хочу быть у вас на юбилее, хорошо? Хочу быть в списке здоровья, любви и удачи. Осталось немного, 5 лет, встречаемся на 100 лет.

Наступну зустріч на сотий День народження Мукарьяма Лісниченко пообіцяла депутату впевнено, адже життєвих сил, запевняє, в неї ще вдосталь.