Ветерани з Харкова

Чоловік і досі пам'ятає, якими важкими були часи: голод, морозна зима та жорстокі бої.

Іван Рижиков ветеран Великої Вітчизняної війни

-Волга была в огне, горела, на ней были корабли-пароходы подбиты с горючим и горючее по воде плавало и горело все. И был приказ Сталина "За Волгой для вас земли нет". Или погибнуть в бою или утонуть в Волге. Я потерял в этом бою за месяц около 150 человек, осталось у меня двадцать человек.

В цих боях Іван Іванович отримав перше поранення.

Іван Рижиков ветеран Великої Вітчизняної війни

-В один из боев мне пришлось вести наблюдение за противником, которые вели обстрел по нас с минометов. И я залез на дерево и сдерева начал команды давать, где ложаться наши мины, и вот в один момент меня ранит на дереве, и я падаю с высоты пять метров, упал и не мог подняться, нога правая отстала у меня.

Не забуде ветеран і те, як щойно вийшовши зі шпиталю, отримав звістку про гибель старшого брата, який воював під Харковом.

Іван Рижиков ветеран Великої Вітчизняної війни

-Брат погиб за Харьков в боях, он здесь похоронен, Михаил Иванович СК был командиром эскадрона кавалерийского и похоронен сейчас село Чкаловское, Чугуевского района, они захватили Харьков, были уже под Полтавой. Чугуев прошли, Шевченковский район и там погиб он.

Після одужання Іван Рижиков потрапляє на другий Прибалтійський фронт у двадцяту армію. Потім була Третя ударна армія, і сто п'ятдесята дивізія, затим – бої Калінінській області, Латвії та Польщі. Та найбільше закарбувалося в свідомості героя тридцяте квітня тисяча дев'ятсот сорок п'ятого року – момент взяття Рейхстагу. Цей день в нього запам'ятався до подробиць. Чоловік згадує – фашисти здалися не відразу, капітулювали тільки ввечері. І ось настав час встановити прапор Перемоги на Рейхстазі.

Іван Рижиков ветеран Великої Вітчизняної війни

-Уже нет боя, немцев еще тысячи три в подавалах находится, но поставили пулемет там перед подвалом и солдаты с гранатами и оттуда их не выпускают, помощи просят, а мне поставлена задача не допустить помощь в Рейхстаг и я находился на улице, не в самом Рейхстаге. Зинченко начал выбирать, кто знамя полезет воодружать, выбрал одного из Белоруссии, русского и одного, он думал грузина, он абхазец Кантария и заставил их туда поднять знамя.

Після війни Іван Іванович Рижиков оселився в Харкові. Тут він одружився і виховав трьох дітей. А ще пропрацював більше двадцяти років на заводі Комунар спочатку слюсаром, потім старшим майстром. Сьогодні герой на пенсії, а про його бій під Рейхстагом нащадки знімають фільми.

Іван Рижиков ветеран Великої Вітчизняної війни

-Стреляли даже с окраин города Берлина, катюши давали залпы по Рейхстагу, мы мимо проходим, пехота, они пишут на снарядах "По Рейхстагу" и огонь открывают и снаряды летят огненные сюда.