Від боїв у Харкові до пекла Бахмута: як комунальник пройшов війну і повернувся до рідного КП

14.03.2025 15:15   -

Захисник, боєць, комунальник. Він – один із тих, хто зустрів широкомасштабне вторгнення рішучими діями. До війни Олександр працював слюсарем у «Харківських теплових мережах», доки одного лютневого ранку не побачив, як горить Північна Салтівка. Тоді чоловік зрозумів: стояти осторонь не зможе. Добровільно прийшов до обласної адміністрації, записався в оборонці Харкова – і з того моменту почалася його нова реальність.

ОЛЕКСАНДР ОХОРОНЕЦЬ КП «ХТМ»
Це було щось перед вихідними. Я був вихідний, побачив, як бʼють по Північній Салтівці. І пішов, пішов до Обласної адміністрації, там був набір добровольців. Ну і з того моменту все почалося. Їздив на крані-маніпуляторі, вивозив із заводу «їжаки», бетонні загородження. А потім запропонували вступити до «Хартії», добровольчого батальйону. І пішов до «Хартії», звідти все і почалося: оборона Харкова, потім Луганська область, а крайній момент – це був уже Бахмут.

Рішення взяти до рук зброю Олександр прийняв миттєво. «Просто повірив у себе та і все» – згадує чоловік. Так зі слюсаря він перекваліфікувався на мінометника і провів на фронті майже рік. Воював у найгарячіших точках – спочатку захищав Харків, потім були виснажливі бої у Луганській області. Однак на запитання про найважчий момент Олександр відповідає не задумуючись і одним словом – Бахмут. 

ОЛЕКСАНДР ОХОРОНЕЦЬ КП «ХТМ»
Бахмут… Там було важко.. Були в Луганській області в польових умовах. А Бахмут, це міські умови, це вуличні бої. Ну ми напряму піхотою не були, ми на другій лінії оборони, третій – мінометники. Але Бахмут – це найважче, я скажу. Дуже важко на все це дивитися. Розруха… Це найважче.

До Бахмуту Олександр прибув просто на Новий рік, 31 грудня. Однак атмосфера там була геть не святковою. Серед пекельних вуличних боїв та безкінечних ворожих штурмів чоловік протримався понад місяць. Аж поки під рашистським обстрілом не отримав серйозну травму голови, у результаті якої втратив око. Далі – безкінечні лікарні та місяці реабілітації.

ОЛЕКСАНДР ОХОРОНЕЦЬ КП «ХТМ»
Ну, важко було приймати ту реальність, якою вона є. Там якось воно все просто. А тут люди тебе не розуміють, по лікарнях. Але звик, звик, повернувся я до цивільного життя.

Однак свій слід війна залишила не лише у фізичних ранах. Вона наклала і куди глибший відбиток, змінивши ставлення чоловіка до життя.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ОЛЕКСАНДР ОХОРОНЕЦЬ КП «ХТМ»
Зміни є, багато чого війна показала, які люди, де справжні друзі, де несправжні друзі… Спали маски, я б так сказав. Важко… Війна – це дуже важко, дуже…

Після лікування Олександр вирішив звільнитися, адже повернутися до роботи слюсарем вже не міг за станом здоровʼя. Однак підприємство запропонувало альтернативу. Тепер чоловік продовжує працювати в тому ж місці, але вже на іншій посаді. 

ОЛЕКСАНДР ОХОРОНЕЦЬ КП «ХТМ»
Я хотів звільнитися, але мені подзвонили з відділу кадрів, я сказав, що буду звільнятися. А мені запропонували бути охоронником. Я був слюсарем, перевели мене на ТЕЦ-3 спочатку, я постажувався, а потім перевели мене сюди, я тут працював слюсарем.

Адаптація на підприємстві пройшла легше, ніж очікував, ділиться Олександр, завдяки підтримці колег та керівництва. Бо тут його чекали. Бо тут він потрібен.

ОЛЕКСАНДР ОХОРОНЕЦЬ КП «ХТМ»
Була підтримка, дуже гарні люди, і начальники дуже гарні, все дуже добре.

Тепер Олександр не на фронті, але продовжує службу в іншій формі – на варті критичної інфраструктури Харкова. І навіть після всього, що пережив, не втрачає віри. Віри в людей, у свою справу і в те, що одного дня до його міста прийде мир.

ОЛЕКСАНДР ОХОРОНЕЦЬ КП «ХТМ»
Плани на майбутнє? Працювати, працювати і надалі в Харківських теплових мережах. Вижити і скоріше щоб ця війна закінчилась.

ОСТАННІ НОВИНИ