Початок прискорення темпів зростання економіки експерти Міжнародного валютного фонду розглядають не раніше 2025 року. За розрахунками МВФ, ВВП України у 2025 зросте на 6,5%, у 2026 – на 5%, у 2027 – на 4%. Дефіцит держбюджету буде суттєвим ще досить довгий час і лише у 2026–2027 роках він скоротиться до майже довоєнного рівня в 4,6–6,5% ВВП. При цьому, зовнішня торгівля залишиться глибоко дефіцитною. Негативне сальдо експорту-імпорту товарів з $25 млрд 2023 року досягне $35 млрд у 2027-му.
МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД
Причина в тому, що імпорт зростатиме темпами, які випереджають приріст експорту. А все тому, що на відбудову зруйнованих виробництв знадобляться величезні гроші та багато часу. Тому, за оцінками МВФ, дефіцит зовнішньої торгівлі особливо не скоротиться навіть до 2030 року.
Інвестиційного буму, якщо вірити розрахункам фонду, Україні теж чекати не варто. Прямі іноземні інвестиції у 2023–2024 роках до ВВП становитимуть у кращому разі 0,4%, у 2025-му – 2,4% й у 2026–2027 роках наблизяться до 5%.
Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.
Але стан української економіки безпосередньо залежить від того, як розвиватиметься ситуація на фронті.
МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД
Якщо виходити з базового сценарію, на якому побудовані всі вищезазначені прогнози, завершення або хоча б загасання бойових дій має відбутися в середині 2024 року.
Водночас фонд вважає вкрай високим ризик подальшої ескалації військового конфлікту, що у свою чергу призведе до погіршення макроекономічної ситуації. Це нові руйнування виробництв, розрив логістичних ланцюгів, стагнація зовнішньої торгівлі, чергова хвиля відтоку біженців за кордон, повне заморожування інвестицій.
Тому Україна може піти ще гіршим шляхом розвитку. Він полягає в тому, що падіння ВВП продовжиться і 2023 року обвал досягне 10%, а 2024-го – 2%. Зростання ВВП хоча б на 4% можливе не раніше 2027 року. Інфляція у 2023 році (у річному обчисленні) прискориться до 32,5%, а у 2024-му становитиме 20%.
МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД
Дефіцит держбюджету у 2023 році (без урахування грантової підтримки) зросте до 35,4% ВВП, у 2024-му скоротиться, але ненабагато – до 32,2%. Потреба в зовнішньому фінансуванні України у 2023–2024 роках буде на рівні 21–22% ВВП. Це вдвічі вище, ніж 2022 року.
Сукупний дефіцит фінансування за несприятливого сценарію досягне близько $140 млрд, що приблизно на $25 млрд більше проти базового прогнозу на 2023–2027 роки. В такому разі доведеться вживати екстраординарних заходів. Це можуть бути нові види податків, а також адміністративне втручання НБУ у внутрішній ринок запозичень.
МВФ не виключає, що реалізація другого, несприятливого, сценарію може відкинути відновлення економіки України щонайменше на два-три роки. А її залежність від зовнішнього фінансування зросте ще більше, оскільки рівень держборгу до 2026–2027 років може досягти 150% ВВП.
Зокрема, українська сторона зобов’язалася на етапі, коли активні бойові дії підуть на спад, вжити заходів, які розширять можливості для інвестицій. Водночас українська влада запевнила МВФ у тому, що заходів, спрямованих «на скорочення та підрив податкових надходжень», найближчими роками не буде. Інакше кажучи, жодних знижених ставок і пільг.
МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД
До пріоритетних завдань з урахування наповнення держбюджету в повоєнний час включено плани з ліквідації практик уникнення оподаткування за допомогою спрощеної системи (так звані зарплатні ФОП), повне очищення податкової та митниці від систем
ної корупції, посилення боротьби з податковими ухилянтами (має бути перезавантажене Бюро економічної безпеки). А також планується певна податкова реформа, яка дозволить «урівноважити необхідність забезпечення доходної бази держбюджету з інтересами бізнесу та інвесторів».
Уже 2023 року Україна перейде до середньострокового бюджетного планування й при підготовці проекту держбюджету на 2024 рік складатиме окремий прогноз бюджетних доходів і видатків на 2025–2026 роки. До вересня 2023 року має бути готова стратегія управління держборгом.
Україна зобов’язується посилити внутрішній борговий ринок, залучаючи на нього не лише банки, а й нерезидентів. Завдання в тому, щоб не допустити емісію та знизити залежність держбюджету від зовнішньої допомоги, замінивши її внутрішнім фінансуванням.
Паралельно із цим Міністерство фінансів підготує і подасть на затвердження до Кабміну Національну стратегію доходів на 2024–2030 роки.
Мета – акумулювати всі можливі ресурси для повоєнного відновлення та уникнути негативних сценаріїв розвитку.
ОСТАННІ НОВИНИ