Війна забрала сцену, але не зламала театр: як харківські актори тримають культурний фронт
Театр – це не просто сцена та куліси. Це місце, де слово перетворюється на дію, а дія – на історію, здатну змінювати людську свідомість. У прифронтовому Харкові, попри всі виклики, театральне мистецтво живе, зігріває та надихає. І нині місто разом із усім світом відзначає Міжнародний день театру – свято тих, хто творить диво на сцені та поза нею.
АРКАДІЙ ЧАДОВ ВИКОНУЮЧИЙ ОБОВʼЯЗКИ ДИРЕКТОРА ТА ГОЛОВНИЙ ХУДОЖНИК ХАРКІВСЬКОГО ТЕАТРУ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА
Театр – це велике життя, дуже велике життя театр. І як художник, я зрозумів, як багато можно у театрі зрозуміти, зрозуміти і зробити. Виразити себе як творчу людину, подивитися, як інші працюють. Взагалі, як колектив працює разом над маленькою чи великою виставою. Це дуже велике питання, це дуже велика праця багатьох людей. Ми завжди потрібні людям, я на цьому наголошую завжди, театр потрібен людям. І тому ми працюємо тут у Харкові, в області. Якщо потрібно, поїдемо й на гастролі, будемо працювати.
МАРГАРИТА КІТЧЕНКО АРТИСТКА РОЗМОВНОГО ЖАНРУ
Я зайшла на сцену, я стала туди і це було кохання з першого погляду, це дійсно так. В такий час, в такий дуже важкий час, саме сцена не дала мені зламатися, не дала мені задепресувати. Я дуже рада і дуже вдячна Харкову за те, що у нас є можливість всеодно виступати, є можливість все одно продовжувати творити. І саме завдяки цьому, я думаю, ми все ще стоїмо.
Вони приміряли на себе десятки ролей, сміялись та плакали на сцені, і змушували сміятися та плакати глядачів разом із ними. Однак деякі персонажі, зізнаються актори, зайняли окреме місце в їхніх серцях.
СВІТЛАНА ТИМЧЕНКО СОЛІСТКА ХАРКІВСЬКОГО АКАДЕМІЧНОГО ТЕАТРУ МУЗИЧНОЇ КОМЕДІЇ
Я прийшла в театр в 2011 році, будучи студенткою третього курсу Харківського національного університету мистецтв імені Котляревського. У мене всі ролі є улюбленими. Кожна роль це інша історія, це інша любов. Ну і звичайно моя любов, це дитячі казки. Теж можу виділити одну роль, можливо, хтось подумає, що це Попелюшка чи Красуня із «Красуні та Чудовиська». Але ні, у мене така улюблена роль, це «Вождь червоношкірих». Я граю там Джонні. Це моя улюблена така роль. Там можна хуліганити, показати увесь спектр емоцій. І діти це той глядач, який дає найбільше емоційної віддачі. І взагалі, працювати на дитячих виставах це дуже цінно, і воно мені так гріє серце.
Нині у прифронтовому Харкові театри переживають не найлегші часи. Взнаки дається відсутність повноцінного прокату та можливості працювати на незахищених майданчиках. Однак попри всі випробування актори вперто шукають шляхи до зустрічі зі своїм глядачем. У місті зʼявляються безпечні локації для проведення вистав, а довоєнний репертуар поступово відновлюється. Адже в темні часи людям особливо потрібне світло, потрібне мистецтво і потрібен театр.
Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.
ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА
Я памʼятаю 2022 рік, памʼятаю початок війни, памʼятаю, як все це було. І памʼятаю метрополітен, коли більш ніж 160 тис. людей кожного дня знаходились там. І памʼятаю, як ви давали концерти. І це було настільки емоційно, бо люди цього потребували, бо настрій був важкий. Але ви давали людям надію, надію на мирне життя, надію на те, що все буде добре. І це дуже-дуже важливо. Я пам’ятаю дітей, які дивились на акторів і плакали. І це було. І зараз, коли проходять у нас і урочистості, і різні заходи, я бачу, з якою самовіддачею ви працюєте. І, звісно, я хочу подякувати вам за все це. Наше спільне завдання сьогодні, щоб театри працювали незважаючи на все. Щоб люди мали можливість прийти у безпечний простір і побачити, подивитися на виставу. Для них це дуже важливо сьогодні.
МАРГАРИТА КІТЧЕНКО АРТИСТКА РОЗМОВНОГО ЖАНРУ
Я дуже-дуже бажаю все ж таки продовження цієї справи. Я дуже сподіваюсь, що все буде добре. Я хочу побажати, щоб ті сили рушійні, які допомагають, ніколи не закінчувалися. І ми все ж таки продовжували жити.
СВІТЛАНА ТИМЧЕНКО СОЛІСТКА ХАРКІВСЬКОГО АКАДЕМІЧНОГО ТЕАТРУ МУЗИЧНОЇ КОМЕДІЇ
Зараз такий час, що можливо десь трішки болить душа, десь трішки важко. Але, перш за все, головне, щоб не згасала та іскра, яка є, щоб очі горіли, і щоб якомога швидше ми повернулися до мирного життя, якомога швидше могли повноцінно працювати та дарувати глядачам емоції, дарувати глядачам ту місію, яку ми несемо, і ті меседжі, які ми даємо зі сцени.
АРКАДІЙ ЧАДОВ ВИКОНУЮЧИЙ ОБОВʼЯЗКИ ДИРЕКТОРА ТА ГОЛОВНИЙ ХУДОЖНИК ХАРКІВСЬКОГО ТЕАТРУ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА
Творчої перемоги, бо вистави – це зажди перемога. А якщо говорити у цей час, то ця перемога у десять разів збільшується. І тому всім нових премʼєр, нових нагород і багато-багато оплесків глядачів.
ОСТАННІ НОВИНИ
Випуск № 38 (953) від 29.03.2025
