У кожного з них своя страшна історія. Історія того, як одного ранку вони прокинулися та залишилися ні з чим. А далі складна евакуація під вибухами снарядів, а потім нове життя у Харкові. Як покращують умови для переселенців у місті зараз та що для цього було зроблено раніше.
Жили-жили і розбили все. Розбили конечно все, будемо якось доживати, що ж робить…
Вона не може це не згадувати, щоб не плакати. Ольга Петрівна зі своїм чоловіком у свої поважні роки розпочинає життя з чистого аркушу. Вони переселенці з Вовчанська, їхній будинок за 5 кілометрів до кордону… був…
ОЛЬГА ПЕНСІОНЕРКА, ПЕРЕСЕЛЕНКА З ВОВЧАНСЬКА
Ну це страшне, що було. Нас 13 травня сюди привезли. А з ночі з 9 на 10 літало, ми не знали куди нам ховатися. А 12-го в вечорі не витримали, хоча й думали, ну може зупиниться, ну куди ми поїдемо з палками, старі, ну куди ми поїдемо?! Ну 13-го нас вивезли. Муж 75 років, 13-го виїхали, 15-го у нього інсульт, так як ви думаєте ми пережили це все?! Кинути у такі роки… ми все зробили, будинок був, все в будинку було, пенсію давали тільки залишалося жити по старості. Ну, а він напевно все так сприйняв, я то плакала, все, а він в душі тримав і 15-го у нього інсульт. І все, ми до 9 червня пролежали в 4 неотложці. Слава Богу відпустило, ходить, тільки зір та пам’ять. Він зараз не розуміє, ну розуміє, він не орієнтується куди йти, чим їхати. Сам він без мене нікуди не може. І це я з двома палками, а він з одною палкою ходимо.
ОЛЬГА ПЕНСІОНЕРКА, ПЕРЕСЕЛЕНКА З ВОВЧАНСЬКА
Нам допомагають тут і піднесуть все і робітники, і люди, які тут живуть молодші. Чи води ми купимо, щоб привезти. І обслуговування і чергові, і комендант. Комендант у перший день каже – «Ви капризна панночка!». Я кажу ні, я тут не буду залишатися тут. Вона – ну це справа ваша. А потім на другий день залишилась, мені і розповіли як тут і що. Тепер я вже звідки нікуди не поїду! Я згодна, так як будинка немає, жити немає де, то я згодна і по закінченню війни як би нам тут дозволили залишитися, то ми тут і до кінця днів би жили. Дах є над головою, їсти є що, плитки у нас стоять гріти їсти. Машинки прати є. Тут ми поприбираємось, в коридорі теж прибирають – тут нас все задовольняє. Тому що вертатися нам немає куди! У нас будинку взагалі немає, взагалі немає будинку.
Так вони потроху обживаються та стають харків’янами, як і інші переселенці з Вовчанська та Куп’янську. Для них у гуртожитку створили всі можливі умови та надали всю необхідну допомогу.
Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.
СВІТЛАНА НЕЧІПОР В.О. ДИРЕКТОРА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ (НОВОБАВАРСЬКИЙ РАЙОН)
На даний час проживає 43 особи. Серед них 6 дітей, 8 інвалідів, 3 людей маломобільних. До нас приїхали люди із Вовчанського району і із самого Вовчанська, із Куп’янського району – це найбільша кількість, що у нас розташована. Вони пережили жахіття, у когось зруйновна будівля. Хтось залишив будинок та тваринок без догляду, хтось виїхав окремо від сім’ї і, звичайно, цей біль, який вони несуть із собою – дуже складний. Ми маємо знайти м’які слова, знайти слова підтримки, надати всю необхідну допомогу для того, щоб ці люди якнайшвидше адаптувались до ситуації і змогли жити якомога повноцінним життям.
ОЛЕНА СВІТЛИЧНА НАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ АДМІНІСТРАЦІЇ НОВОБАВАРСЬКОГО РАЙОНУ
У мера нашого міста Ігоря Терехова є така життєва філософія, що чужих людей не буває і чужого горя не буває. І люди, які вже опинилися у Харкові вже є харків’янами і саме тому вони потребують системної та постійної соціальної підтримки. Саме тому у місті Харкові і саме в Новобаварському районі реалізується низка проектів на основі системної співпраці з благодійними фондами. Саме в закладі, де ми знаходимось перебувають люди, внутрішньо переміщені особи, які потребують постійної підтримки, допомоги і вона їм надається у вигляді побутових наборів, харчових наборів, ліків, тощо. І саме це доводить, що ми всі об’єднуємось, ми разом, тому що ми харків’яни!
Зараз на переселенців в гуртожитку очікує ще один приємний сюрприз. Їм створюють ще кращі умови перебування, особливо у зимовий період. Відповідні роботи вже у розпалі.
ПАВЛО ФІЛІППЕНКО КЕРІВНИК ХАРКІВСЬКОГО ПІДРОЗДІЛУ ГО «ДОБРОБАТ»
Завдяки нашим партнерам «Mondo» з Естонії ми виграли грант на утеплення будинку, на заміну вікон, систему опалення в місцях де проживають внутрішньо переміщені особи в Харкові. І от зараз ми готуємо цю будівлю до зими, щоб люди могли пройти в теплі цей складний період. Вікон буде поміняно буде 50 конструкцій різноманітних, це і двері на балкони, вікна, а фасад буде утеплено 260 квадратних метрів. Також буде замінено 60 радіаторів і стояки, лежаки по системі опалення для цих приміщень.
ОСТАННІ НОВИНИ
- На ялинкових базарах Харкова проводять перевірки
- Байден відреагував на атаки по Україні. Пенсіонери потерпають від насильства. ЗСУ взяли в полон громадянина Єгипту
- У Харкові автобус №33 тимчасово змінить маршрут
- “Наступна зупинка – Перемога”: у харківському метро відкрили унікальну виставку
- В Департаменті охорони здоров’я Харківської міської ради новий керівник