Вони не бачать навколишнього світу, але живуть повноцінно

Сергій- вихованець гімназії імені Короленка. З самого народження хлопець на бачить. Однак постійна темрява не заважає йому жити повноцінно. Він вчиться грати на музичних інструментах.

-Сережа, сейчас мы начинаем с тобой урок, а начинаем его с разыгрывания. Играем гамму ре-мажор.

Трохи розминки, і ось, домбра у його руках бринить, а музика ллється.

-Сейчас я вам сыграю марш гротеск, композитор Подвала.

Спочатку,- каже хлопець, навчання давалось важко. Боліли пальці, натирав мозолі, але найголовніше – ноти він вивчав за системою Брайля. Роки тренувань і він з інструментом на "ти".

Сергій Шалько вихованець гімназії

-Когда у меня грустное настроение, могу сыграть какое-то произведение на домбре и как-то легче становится.

А от коли хлопцю з друзями весело, то він грає на баяні. Його він теж опанував у гімназії. Таких дітей, які мають проблеми із зором, в інтернаті вчиться сто двадцять. Ось клас шумових інструментів.

Дітки весело грають польку. А викладає їм теж, взагалі небачача, Олена Підгорна. Тут вона працює з вісімдесят шостого року. Жінка каже: віддає себе учням повністю.

Олена Підгорна викладач теоретичних дисциплін

-Я понимаю, что нужно сказать, как нужно сказать. Но я никогда не считаю, что мне тяжело, мне легко. Это непередаваемая радость, когда мы играем в ансамбле, играем и поем.

До інтернату викладачі приходять із тринадцятої музичної школи – вчать грі на одиннадцяти інструментах. Музика, -кажуть вони, допомагає дітям розкритися у буденному житті. До всього, успішність і за іншими дисциплінами стала набагато краще. Сама ж гімназія для незрячих дітей в Україні єдина, де їх навчають безкоштовно. Цю практику започаткували ще двадцять років тому.

Зоя Колеснікова директор дитячої музичної школи №13 імені М. Коляди

-Когда двадцать лет назад, когда мы педагогов отправляли в это отделение, я не могу передать сколько слез они пролили у меня в кабинете, потому что каждый говорил за что нам такое наказание. Потому что надо было учить систему Браеля, искать те методики ко по которым нужно работать.

Але тепер, -каже Зоя Харитонівна, викладачі не уявляють собі життя без цих діток. За роки вони напрацювали досвід, кожен вивчив шрифт Брайля. Вихованці гімназії теж досягають гарних результатів на різноманітних музичних конкурсах. Часто влаштовують концерти. Так сталось і цього разу.

Валерій Писаренко народний депутат України

-Все дети, которые сегодня выступали, я принял решение, что они все в этом году станут учасниками моей именной стипендии и получат эту стипендию уже в этом году.