Всесвітній день дитини в умовах війни: Харків згадує та віддає шану загиблим дітям
У мирному світі Всесвітній день дитини — це свято. Про сміх і сонце. Про ігри у дворі, морозиво та легку безтурботність, яка є невід’ємною частиною будь-якого дитинства. Але сьогодні, в Україні, у Харкові, цей день — це не лише про свято. Він про біль. Про втрату. Про памʼять.
Бо війна вже четвертий рік забирає в дітей те, що ніхто й ніколи не має права забирати — життя і право просто бути дітьми.
Біля памʼятника дітям, загиблим унаслідок російської агресії, — десятки маленьких іграшок. Мʼякі ведмедики, машинки, ляльки, які так і не дочекаються своїх маленьких господарів. Сьогодні тут зібралися батьки та родичі дітей, життя яких забрала війна. У кожного — свій біль, своя історія, своя рана, яка не загоїться ніколи.
АЛІНА АРТЮХОВА МАТИ ЗАГИБЛОЇ ДОНЬКИ
Донька загинула 28 лютого 2024 року. Вони гуляли з дідусем. На прогулянці прилетів КАБ і вони разом загинули.
– Скільки років було?
Шість років.
ЮЛІЯ ЧЕРНОВА МАТИ ЗАГИБЛОЇ ДОНЬКИ
Їй було 15 років, було пряме влучання в будинок і вона загинула.
– Коли це було?
13 березня 2022 року.
Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.
ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА БАБУСЯ ЗАГИБЛИХ ОНУКІВ
В мене троє онуків — Путятін Олексій 7 років, Путятін Михайло 4 роки, Путятін Павло 10 місяців. В них і мама, і папа згоріли. Це в лютому на Немишлі, коли у нафтобазу попали.
Кожна історія — це зруйнована родина, обірвана мрія, майбутнє, яке ніколи не здійсниться.
І кожен із цих людей сьогодні тут — щоб сказати вголос імʼя своєї дитини, щоб воно не зникло у вирі статистики й новин. Бо за кожною цифрою — маленьке життя, яке так і не встигло прожити своє дитинство.
ЛЮБОВ ВОЛОДИМИРІВНА БАБУСЯ ЗАГИБЛОГО ОНУКА
Дмитро Сергійович Касьянов. 7 березня пряме влучання в квартиру. 17-го поховали.
– Скільки йому було років?
Вісім.
НІНА СЕРГІЇВНА БАБУСЯ ЗАГИБЛОГО ОНУКА
Артемочка погиб, солнышко наше. 15-го квітня 2022 року. Шістнадцять років. У дворі вийшов, то в бомбосховищі сидів, а то как-то погода хорошая была и вроде как день не стреляли, и они вышли против своей квартиры во дворе были и прилет и все.
ЛЮБОВ ГРИГОРІВНА БАБУСЯ ЗАГИБЛОЇ ОНУКИ
Це моя онучечка, переселенка з міста Купʼянськ, і загинула 30 серпня 2024 року. Скільки у дівчинки було мрій, вчитися, і обірвалося таке життя… 15-ти років. Папа за 2 місяця пропав безвісти — 5 липня, а 30-го загинула онука.
ХРИСТИНА ЧУМАК СЕСТРА ЗАГИБЛОГО БРАТА
Загинула вся моя родина — мама, батько і брат 14 років, Чумак Артем Анатолійович, у місті Ізюм 9 березня 2022 року, це була авіабомба. Вулиця Першотравнева, там склався будинок навпіл.
До пам’ятника прийшов міський голова Ігор Терехов. Разом з усіма він вшанував памʼять загиблих дітей хвилиною мовчання.
Сьогодні біля цього пам’ятника пролунали десятки імен. І кожне з них — окрема історія життя, яке так і не встигло здійснити свої мрії.
ОСТАННІ НОВИНИ
Випуск № 139 (1054) від 20.11.2025
