«Втрачене дитинство». Виставка світлин присвячена дітям загиблим під час війни відкрилась у Харкові (відео)

20 маленьких українців, життя яких обірвала війна. 20 дітей, які загинули через ворожі обстріли. У Харкові до Міжнародного Дня захисту дітей розгорнули виставку «Втрачене дитинство» присвячену пам’яті загиблим дітям України. 

АННА
Не могла не прийти, тому, що тут наші діти загиблі, і дійсно дуже боляче дивитись на їх кількість і на їх історії. Читати ці рядки це неймовірно важко.

МАРИНА
Дуже важко. Я сама харків’янка, рік тому, звідсіля евакуювалась. І живу в Миргороді. Але досі болить. Скільки часу пройшло, але досі болить. Я сподіваюсь, що все це недаремно. Я думаю, що рашка, вона за все це відповість. За все. Як би там не було. Але ж наша перемога буде, але якою ціною. Це ж тільки частинка, тільки маленька частинка. А скільки їх. Це дуже страшно. Я сподіваюсь, що моя онука , вона зараз за кордоном. Вона все це забуде і  буде жити в іншому світі, мирному. 

На світлинах експозиції, що представлена в рамках всеукраїнського проекту «Платформа пам’яті Меморіал», діти різного віку, є навіть і ненароджені.  І кожен з янголів, на виставці наче говорить з тими, хто прийшов вклонитися і вшанувати їхню пам’ять.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

ЛЮДМИЛА ТОРЯНИК ДОЦЕНТ, КАНДИДАТ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК
Там троє діток з однієї сім’ї, взагалі це жах. Дітки тільки починали жити, життя зірвали. Вбили їх, господи, за що?! За що таке і навіщо? Страшне. Це нелюди, хіба можна ? Що скоїла дитина, окрім радості, яку вони приносили в сім’ю. Обірвали… Неможливо, неможливо без сліз проходити, і не тільки проходити. Вже дуже важко. Дуже важко.

ВІКТОРІЯ
Душераздерающая эта выставка. Без слез ее смотреть, читать невозможно. Неужели в нашем XXI веке вот такое может творится. К сожалению, жалко, что наши дети гибнут от вот такой вот агресии, жестокой агрессии соседей. Смотришь, читаешь и просто слезы льются рекой. Очень тяжело все это перенести.

ОЛЕСЯ
Як можна вбивати діток? Маленькі. Вони ще нічого не бачили. У мене син, у мене доньки, це жах, як так можна вбивати дітей? Як? Ми ховалися, ми ховалися в підвалі з дітками. Цей страх, коли дитина ридає, плаче , – мама, летить! Хочеться, чтобы они почувствовали всю ту боль вот это все, что прочувствовали мы. А думать о этих детках, малыши, беременные мамочки, это же страх, это же ужас, вот хочется, чтобы они все это прочувствовали на себе, все.

ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА
Дуже важко казати, бо, знаєте, кожне життя, яке обірвалось у наших дітей, це жах. Що стосується цієї виставки, знаєте, хтось прочте і дойде до кінця. Хтось зможе, хтось не зможе. Знаєте, кожна історія це життя, життя, яке забрали росіяни. Російські агресори, і окрім болі, яка є це така хороша злоба. І вони повинні відповісти за це.

Фотовиставку “Втрачене дитинство» в День захисту дітей окрім Харкова змогли побачити в Полтаві, Дніпрі, Львові, Тернополі, Хмельницькому, Чернівцях та на Чернігівщині.

ОСТАННІ НОВИНИ

• Прокурори зафіксували наслідки ворожих атак на Харківщині (фото)
• У Харкові за добу зупинили 14 п’яних водіїв
• Правоохоронці Харківщини продовжують евакуацію громадян під вогнем окупантів
• Радіаційний фон у Харківськй області на 27 жовтня 2024 року
• На проспекті Олександрівському буде обмежено рух тролейбусів