Вони мріяли про це все своє шкільне життя: разом, у красивих костюмах і сукнях, станцювати у школі останній випускний вальс. Однак повномасштабне вторгнення рф змінило всі плани. Частина учнів поїхала за кордон, інші – почали займатися дистанційно й через війну майже не бачилися одним із одним.
ВОЛОДИМИР УЧЕНЬ 11-А КЛАСУ ХЗОШ №51
Це, звичайно, важко. Це – боляче. Ти кожного дня переживаєш за своїх друзів, знайомих. І, в цілому, кожна людина, це – людина. І це – треба розуміти. У цілому – дуже важко. Школу я майже не бачив.
Попри всі складнощі, з якими зіткнулися школярі під час навчання в умовах війни, вони прагнули отримати якісну освіту та показати найкращі результати. І їм це вдалося. Так серед 29 випускників є 2 медаліста, 4 відмінника та 16 хорошистів.
МИКИТА ЯКОВЕНКО УЧЕНЬ 11-А КЛАСУ ХЗОШ №51
Найважчий період був, коли були планові відключення світла, коли ти не міг зайти навіть в Інтернет, щось почитати. Ти просто сидів у темноті. Добре, коли у тебе є підручники, а в мене були підручники з історії усіх класів – із 6 до 11. Але я сидів майже в повній темноті, при свічках. Це – дуже важко було, ось саме цей період.
Батьки кажуть: за півтора року війни їхні діти помітно змінилися. Їм більше не потрібна постійна підтримка дорослих. Навпаки – вони навчилися допомагати й піклуватися про інших, чітко знають, ким хочуть стати й чого хочуть досягти в житті.
АЛЛА ЛІСОВА МАМА ВИПУСКНИКА
Є, звичайно, мінуси великі в тому, що у дітей вкрали дитинство. Але, може є якісь і плюси, що вони раніше стали дорослими і стали замислюватися про такі глобальні речі. Не просто – день прожили і прекрасно. А вони стали цінувати життя, взагалі змінилася система цінностей.
І от, коли навчальний рік майже завершився, усі уроки – вивчені, випускники вирішили все ж втілити давню спільну мрію – станцювати шкільний вальс. Постановкою займалася одна з випускниць, Анна. На підготовку та репетицію, згадує, їм знадобилося близько двох місяців.
АННА СОПЕЛЬНИКОВА УЧЕНИЦЯ 11-А КЛАСУ ХЗОШ №51
Я сама хореограф, я – танцівниця, діяч мистецтв, я – митець цього. Танець є моїм ремеслом уже понад 12 років. Та далі я хочу продовжити свій шлях навчання у Харківській державній академії культури. Щоб і далі дарувати країні красу, натхнення, емоції.
Аби підтримати випускників, разом із ними вирішила станцювати і класна керівниця Ірина Гільова. Ділиться: коли тепер усвідомлює, що репетицій більше не буде, відчуває сум і тугу.
ІРИНА ГІЛЬОВА КЛАСНА КЕРІВНИЦЯ 11-А КЛАСУ ХЗОШ №51
Тому що вони йдуть. Тому що вони йдуть. А я бажаю їм тільки щастя, радощів, і швидше зустріти всім нам перемогу. Ось це – найголовніше.
Станцювати у рідній школі наразі неможливо – немає обладнаного укриття, а без нього збиратися у навчальних закладах великими компаніями – заборонено. Тож учні вирішили виконати випускний вальс на площі Свободи. Так, пояснюють, ще й вдасться показати всім, що Харків і його мешканці – нескорені та сильні.
Наразі ж випускники готуються до складання НМТ і вступу до вишів. Тепер кожен чітко знає, яку професію опановуватиме і як будуватиме своє майбутнє. Вони мають нові мрії та плани, але зазначають: реалізовуватимуть їх тільки в Харкові.
ОСТАННІ НОВИНИ