Виставка «Теорія розбитого вікна»: мистецтво на місці руйнувань - "Інфосіті"

У Харкові відбулося відкриття артпроєкту «Теорія розбитого вікна». Це виставка, присвячена мистецьким практикам, що виникають на місцях руйнувань. ДСП-плити, якими закривають вибиті внаслідок обстрілів вікна, вже стали полотнами для художників, тож проєкт має на меті зберегти та осмислити цей досвід, адже після відновлення будівель вони можуть зникнути.

ВАЛЕРІЯ ОХОДСЬКА ВІДВІДУВАЧКА ВИСТАВКИ
Я вважаю, що це дуже глибока концепція, бо я теж втратила дім. Це, мабуть, може сказати кожна, дуже багато людей насправді. Але, заглядаючи в кожне вікно, можна побачити історію. Дуже приємно побачити щось таке кольорове зараз, бо всі роботи такі темні дуже, бо такі часи. Ось. А побачити щось кольорове, таке мультяшне трішки, це дуже надихає насправді, бо кожна людина зараз тримається, ну, я особисто за щось таке трішки казкове, може, за якусь надію таку.

ДАРИНА МАЛИШЕВА ВІДВІДУВАЧКА ВИСТАВКИ
Там була робота, в якій показано самотність. І насправді воно як до глибини душі відобразилось, бо я подивилась і я думаю: так, дійсно, бо самотність, вона десь так і виглядає.

Завідувач кафедри фотомистецтва та операторської майстерності ХДАК Володимир Тарасов відзначив концепцію дослідження тимчасових конструкцій як важливий феномен у сучасній українській культурі.

ВОЛОДИМИР ТАРАСОВ ВІДВІДУВАЧ ВИСТАВКИ
Це відразу відчувається як суто харківська тема. Хоча зрозуміло, що зараз, можливо, там чи не кожне українське місто може підписатися під цією теорією. Але, дійсно, отой базовий матеріал, який зрештою ми на цій виставці бачимо, а я думаю, що містяни, городяни, харківці однозначно його атрибутують як елементи оцієї, назвемо її так, умовно, мистецької теорії розбитих вікон. І це дійсно хороша метафора про те, як один рефлекс замінив інший.

Кожна робота має власну історію. Учасниця виставки Марушко Літіція створила текстильну композицію з вовни та тканини. Вона присвячена пам’яті української художниці Дарії Альошкіної.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

МАРУШКО ЛІТІЦІЯ УЧАСНИЦЯ ВИСТАВКИ
Мене запрошували взяти участь у виставці у Львові в Дзизі. Там повинна була одна із учасниць бути, Дарія Альошкіна, яка нещодавно, на жаль, померла дуже, дуже раптово. Вона робила неймовірні штуки. І в неї така працездатність була, що я просто, ну, я в такому захваті від неї була. Коли мені сказала знайома художниця, що вона хоче з нами запросити, а я ж почала думати, що робити от з витинанкою, як її інтегрувати у валянні. Це вовна. І тут інтеграція з вовни з тканиною. Це називається нуновий. Це, мені здається, японці перші таке от придумали в технології валяння робити, таку співпрацю вовни і тканини, коли вони зустрічаються, коли вони одна в одну так проростають. Получаються дуже цікаві речі. Це древо життя, яке символізує безперервність поколінь і якусь надію і то, що у нас є корені, що ми тягнемося до світла. І наскільки ми міцні, і що з нас проростає, і що ми, можливо, залишимо.

Образ дерева життя став однією з центральних тем у роботах митців. Це універсальний міфологічний архетип, який у різних культурах символізує життя, зв’язок поколінь і продовження роду.

АННА КОТЕНКО УЧАСНИЦЯ ВИСТАВКИ
Це запит для нас всіх. Чи будемо ми такі, як наші предки, чи будемо ми, як наші пращури, як діди, прабаби і так далі. Чи ми будемо зовсім іншим видом людини? Чи ми станемо чимось, ну, зовсім іншими, так? Оце древо, так, це древо роду. Це наше коріння, наше коріння в Україні, наші діди, прабаби були. Так, вони до землі більш тягнулись, а зараз ми відірвалися від землі. Це вікно у нашу свідомість і вікно-запитання. Що ми бачимо? Що ми бачимо у цьому вікні? Наше майбутнє і яке воно? Бо тільки ми можемо відповісти на це питання. Кожен собі сам.

ОСТАННІ НОВИНИ

“Нормальні умови у ненормальній ситуації”: делегація ЮНІСЕФ відвідала метрошколу

Ліквідація наслідків ударів у Харкові: комунальні служби працюють вже дві доби

Ювілей Інституту метрології: урочисте засідання науково-технічної ради