Олена Завгородня кореспондент
Харків'ян атакують отруйні змії. За останні кілька місяців плазуни покусали вже чотирьох людей. Із різними ступенями важкості вони були терміново доставлені до лікарні.
Серед постраждалих – і Ольга Шатанова. Зараз вона у відділені гострих отруєнь. Потрапила сюди на пасхальні свята. Після зустрічі із гадюкою у П’ятихатківському заповіднику.
Ольга Шатанова укушена гадюкою
Отличное у нас там есть место: цветники, природа, всё красиво. Ну и пошла я собирать тюльпаны весенние, жёлтые. Очень красивые, но и очень опасные в результате. Там была высокая трава, сочная, густая плюс цветы. Понятное дело. И я даже с начала не идентифицировала, как гадюку. Она мне вцепилась в одну руку, 3 раза в этот палец. Я пыталась снять. Гадюка укусули меня 4 раза, закончилось всё отёком, анефилактическим шоком. И плюс давлением 40 на 0.
Тож лікарям довелося поборотися за життя Ольги. Та навіть після одужання, каже жінка, наслідки укусу плазуна залишаться на усе життя. І не лише у вигляді шрамів на руці.
Ольга Шатанова укушена гадюкою
Изменение формулы крови, отёк до подмышки, полностью вся лимфотическая система неправильная. Конечно, плохо.
Та головне, кажуть медики, зараз життю Ольги нічого не загрожує. І в цьому допомогло те, що жінка правильно повела себе після укусу. А правила ці – досить прості.
Ігор Карамушка завідувач відділення гострих отруєнь Харківської міської клінічної лікарні № 2
Человека уложить. Не надо бегать с ним в поисках врачей, скорой помощи. И кричать: меня укусила змея. А дать покой. Если укус был совершён в конечность – то её мобилизировать, стараться её обездвижить, чтобы не усиливать кровоток и не способствовать распространению яда. Дать обильное питьё человеку, рану нужно промыть.
А ще варто випити будь-яку протиалергічну пігулку, кажуть лікарі. Тож її, на всякий випадок, треба покласти до аптечки при поході до лісу. Та можна і зовсім убезпечити себе від укусу.
Олена Завгородня кореспондент
Під час лісової прогулянки треба уникати місць із високою травою. Бо саме у чагарниках полюбляють ховатися плазуни. Якщо треба пройти повз хащі, то треба гучно тупотіти ногами. Змії майже нічого не чують, але добре відчувають вібрацію. Тоді вони лякаються та тікають подалі від людських очей.
Треба із відповідальністю підходити і до вибору взуття, коли йдеш до лісу. Воно має бути високим та закритим, кажуть у серпентарії.
Ольга Коляновська завідувач відділення амфібій та рептилій
На всякий случай нужно хорошенько осмотреть поляну, палкой в кустах пошебуршать. Гнаться и кусать змея не будет. Но если случайно её схватит собака или ребёнок, то в виде защиты она, конечно, укусит.
На Харківщині водиться лише три види отруйних змій. І впізнати їх не складно, запевняють фахівці.
Олексій Григор'єв директор Харківського зоопарку
Ядовитая змея отличается от неядовитых тем, что у неё достаточно толстое тело и резкий переходит к хвостику, тонкие, маленьких хвостик. Все неядовитые змеи – они имеют равномерное туловище. И по этому признаку их легко отличить.
Та головне, каже Олексій Григор’єв, усі види змій, що є на Харківщині – не агресивні. І ніколи не нападуть першими. Тож основним правилом при мандрівках на природі – обходити плазунів та місця їх проживання десятою дорогою. Як для власного спокою, так і для спокою рептилії.