Глаукома — маленький крок до слiпоти – газета «Харьковские известия»

Серед різних захворювань ока глаукома посідає особливе місце. Причина цього полягає навіть не в тому, що цим терміном, по суті, називають не один певний недуг, а цілу групу, яка налічує понад 60 патологій, а в тому, що при загальному непримітному перебігу фінал у кожній з них один: невиліковна сліпота. За даними громадської організації «Асоціація хворих глаукомою», сьогодні глаукома — одна з основних причин сліпоти та слабкозорості.

Глаукома — це назва очної хвороби, яка характеризується підвищеним тиском в зоровому органі, який спричиняє атрофію зорового нерва. Вона може довгий час протікати у прихованій формі, не доставляючи проблем, і часто людина приходить до лікаря вже у тому випадку, коли її зір починає втрачати свою гостроту. Серйозність захворювання на глаукому полягає саме в тому, що вона неминуче веде до сліпоти, якщо не втрутитися вчасно. У разі своєчасно розпочатого лікування хвороби збільшується ймовірність того, що процес атрофії нерва буде зупинений.

Глаукома належить до низки хвороб очей, які неможливо вилікувати повністю. Як відзначалося, вона пов’язана з підвищеним внутрішньоочним тиском і вражає у першу чергу зоровий нерв та порушує поля зору, а несвоєчасне медичне втручання не змінить ситуацію на краще.

Одним з чинників виникнення хвороби є спадкова схильність. Отже, якщо батьки були схильні до глаукоми, то в цьому разі треба постійно тримати під контролем тиск всередині очей.

На першій стадії розвитку глаукоми пацієнт зазвичай скаржиться на поганий зір і звуження його полів. Якщо зір на одному оці вже втрачено, то це не означає, що хвороба зупинила свій розвиток. Вона триватиме, вражаючи друге око.

При глаукомі у пацієнта бувають сильні головні болі, а також болі в очах. Іноді доводиться видалити око, щоб зняти больові симптоми.

У більшості випадків глаукома розвивається у далекозорих людей, які спочатку схильні до утворення закритого кута камери ока. Хвороба починає проявляти себе найчастіше у людей віком сорок років.

До глаукоми також схильні люди, що переступили сорокалітній рубіж. На її ранній стадії будь-які симптоми відсутні, але внутрішньоочний тиск заявляє про себе, і у пацієнтів починаються сильні головні болі, «туман» перед очима, а також спостерігання райдужних оболонок навколо джерел світла. Клінічна картина іноді посилюється, і тоді спостерігається падіння гостроти зору, а також звуження його полів.

Від глаукоми страждають переважно пацієнти середнього та похилого віку. Її виникнення обумовлено змінами в організмі, які є характерними для цього віку. Встановлено ряд негативних факторів, що впливають на розвиток відкритої первинної глаукоми, а саме: шийний остеохондроз, знижений кров’яний тиск, а також склеротичні зміни шийних судин. Всі згадані чинники стають причиною поганого постачання до головного мозку крові, через що порушуються зорові функції, а також порушується метаболізм в тканинах ока та зорового нерва.

Діагноз ставиться офтальмологом. Діагностика відбувається в кілька етапів, спершу лікар вимірює тиск всередині ока, це здійснюється за допомогою пневмотонографа — спеціальної апаратури, яка фіксує тиск за допомогою стиснутого повітря. Тиск не повинен перевищувати 24—25 міліметрів ртутного стовпчика.

В офтальмологічне обстеження входить також вивчення очного дна і зорового нерва з використанням щілинної лампи, а також проведення томографії зорового нерва спеціальним очним томографом. Крім цього, вважається важливим визначення чутливості нерва, обстеження полів зору пацієнта, проведення ультразвукового дослідження ока, проведення гоніоскопії (вивчення кута камери ока) для того, щоб визначити ступінь руйнування дренажної системи.

Терапія глаукоми впливає на основний фактор, що викликає атрофію нерва, а саме: на зменшення внутрішньоочного тиску. На сьогодні існує три способи лікування глаукоми: медикаментозний, лазерний та мікрохірургічний.

У разі підтвердження діагнозу пацієнту прописуються очні краплі для їх регулярного використання. Якщо їх дія ефективна, яка полягає в зниженні внутрішньоочного тиску, то в цьому випадку пацієнт повинен не припиняти використання крапель і проходити регулярний огляд у офтальмолога. Сенс регулярних обстежень полягає в тому, щоб лікар-офтальмолог зумів вчасно посилити медикаментозне лікування, в разі якщо процес розвитку глаукоми починає прогресувати.

У тому випадку, коли потрібного ефекту не досягнуто при використанні медикаментозного лікування, або ж визначений діагноз закрита глаукома, тоді використовується лазерна терапія. Вона проводиться в амбулаторних умовах. При проведенні подібного лікування пацієнтові роблять невеликий отвір всередині ока, внаслідок чого відтік камерної рідини поліпшується, а внутрішньоочний тиск спадає.

Бувають випадки, коли лазерна терапія не має належного ефекту або протипоказана, в такому разі призначається мікрохірургічна операція. Її проводять в операційній, попередньо зробивши місцеву анестезію. Через мікрохірургічне втручання лікарі позначають нові шляхи для відтоку рідини, тим самим знижуючи внутрішньоочний тиск. Низький тиск всередині ока є запорукою того, що волокна зорових нервів будуть в цілості.

У кожному разі пацієнт, що страждає від глаукоми, повинен постійно спостерігатися лікарем, який буде обстежувати його зорову функцію, призначати ліки, які покращують забезпечення кров’ю мозку. Також можливий припис лікарем вітамінного комплексу.

Як уже зазначалося раніше, повністю вилікувати глаукому неможливо, а її розвиток неминуче веде до сліпоти. У деяких пацієнтів з глаукомою спостерігалася важка дистрофія очної рогівки, яка призводила до виникнення сльозоточивості, болю, а також нездатності людини відкрити очі. При підвищеному очному тиску біль може стати настільки вираженим, що для зняття больових відчуттів будуть потрібні сильнодіючі препарати. У разі якщо і вони безсилі, тоді видалення ока не уникнути.

Є можливість уникнути появи глаукоми, проходячи регулярні обстеження у офтальмолога. Треба постійно проводити моніторинг очного тиску, не допускаючи його перевищення допустимого рівня. У разі, якщо найближчі родичі страждали від глаукоми, потрібно бути більш уважним: тримати під контролем очний тиск, проходити регулярне обстеження очного нерва, а також проводити його томографію. Існують краплі проти глаукоми, які, найчастіше, призначаються лікарем. Треба обов’язково дотримуватися графіка їх прийому і не пропускати жодного дня. Тільки при такому ретельному підході можна уникнути виникнення і розвитку захворювання, тим самим зберігши зір і високий рівень зорових функцій.

При глаукомі необхідно перебувати на диспансерному обліку у офмальмолога, регулярно контролювати внутрішньоочний тиск, не рідше ніж 1 раз в 6—12 місяців, артеріальний тиск і рівень холестерину в крові.

У Харкові, за даними КНП «Міська клінічна лікарня № 14 ім. Л. Л. Гіршмана» Харківської міської ради, в 2019 році вперше виявлено 4 527 хворих на глаукому, на диспансерному обліку в 2019 році перебувало 8 692 особи, в 2018 році — 7 036.