Фінансовий план — орієнтир роботи державних підприємств

— Фінансовий план є основним плановим документом державного підприємства, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Показники фінансового плану є віддзеркаленням звіту про фінансові результати та відповідно основою формування податкової звітності.

Підприємства державного сектору економіки, які складають фінансові плани, забезпечують 30 % надходжень до зведеного бюджету по Україні, або майже 140,0 млрд грн.

— До 2017 року однією із функцій контролюючого органу відповідно до норм Податкового кодексу України передбачалось прийняття участі у розгляді і погодженні фінансових планів державних підприємств.

Це було дійсно притаманною функцією, оскільки безпосередньо Державна фіскальна служба здійснює контроль за повнотою, своєчасністю та достовірністю нарахування податків та зборів

На жаль, з 2017 року внесені зміни до підпункту 19-1.1.43 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу, якими виключено функцію контролюючих органів щодо участі у розгляді і погодженні фінансових планів державних підприємств, натомість функція контролюючих органів полягає тільки в здійсненні моніторингу виконання показників розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами.

— Моніторинг фіскальна служба здійснює, але відповідальність для державних підприємств за невиконання фінансових планів та недотримання строків їх затвердження — не передбачена.

Показники затверджених фінансових планів враховуються в доходній частині Державного бюджету на бюджетний рік. Але, як виходить з практики, Закон України «Про Державний бюджет» на відповідний рік прийнято, а більшість підприємств ще узгоджують показники фінансових планів з відомчими міністерствами, і це ставить під загрозу наповнення доходної частини як державного, так місцевих бюджетів.

— Є один важіль — це можливість надання пропозицій на розірвання контракту з керівником державного підприємства, тому що у контракті враховуються передбачені річним фінансовим планом підприємства показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також показники майнового стану державного підприємства. Але в більшості ті державні підприємства, які не забезпечують виконання фінансових планів, не мають призначеного керівника, а мають тільки виконуючого обов’язки.

— Так, на обліку у Харківському управлінні Офісу великих платників податків ДФС є підприємство енергетичної галузі, яким не забезпечено виконання затвердженого фінансового плану. До того ж підприємство є найбільшим боржником, борг сягає понад 250,0 млн грн, та керівник протягом останніх 3 років виконує обов’язки.

А у підприємств державного сектору економіки, які перебувають у процедурі санації, взагалі не формуються показники фінансового плану. Так, одне з підприємств хімічної галузі з 2008 року збиткове, але має поточний фінансовий прибуток. Відсутність доведених показників не дозволяє навіть проводити моніторинг.

Також в нашому управлінні обслуговується платник галузі літакобудування, який не забезпечує в повному обсязі сплату частини чистого прибутку до державного бюджету. Фіскальна служба застосовує механізм стягнення даного платежу через претензійну роботу. На жаль, сьогодні маємо правову колізію: фіскальна служба контролює сплату цього платежу, але він не відноситься до податкових платежів та не включений до переліку податків, які підпадають під сферу дії Податкового кодексу України.

В результаті маємо як позитивну судову практику, так і рішення суду на користь платника щодо стягнення частини чистого прибутку.

Ось і доводиться органам профільних міністерств окремо щодо кожного суб’єкту господарювання, що належить до сфери їх управління, аналізувати фіскальні ризики, а Мінфіну здійснювати їх оцінку (постанова КМУ від 11.01.2018 № 7). При цьому, знов таки, незалежно від визначення рангів ризику, відповідальності у державних підприємств аж ніякої.

— Вважаю, що доцільно на законодавчому рівні під час розгляду проектів фінансових планів державних підприємств скоординувати роботу між усіма зацікавленими сторонами, а саме: відповідними відомчими міністерствами, Фондом Державного майна України, Державною фіскальною службою України.