Порядок визнання батькiвства

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, може відбуватися у добровільному порядку, а саме:

— за спільною заявою матері та батька дитини;

— за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини та у судовому порядку.

Визнання батьківства — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини.

Таким чином, у разі народження дитини жінкою, яка не перебуває у шлюбі з чоловіком, який є батьком дитини, а останній виявив бажання визнати своє батьківство відносно даної дитини, тобто бути записаним у свідоцтві про народження дитини батьком дитини, вони мають право подати до органів державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про визнання батьківства. Спільна заява батьків може бути подана одночасно при здійсненні реєстрації народження дитини або після реєстрації народження, яка була проведена відповідно до вимог ст. 135 СК України. Заява про визнання батьківства може бути подана як за місцем проживання батьків, так і за місцем зберігання актового запису про народження. Така заява може бути подана батьками дитини як до, так і після народження дитини. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на цій заяві. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені. У заяві батьки обов’язково повинні зазначити, яке прізвище вони надають дитині. Відповідно до вимог ст.145 СК України дитині може бути присвоєно одне з прізвищ, які мають батьки, або може бути присвоєне подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ.

Необхідно зазначити, що визнати батьківство має право як чоловік, який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, так і чоловік, який знаходиться у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою. Також право на визнання себе батьком (матір’ю) дитини не обмежується віковим критерієм. Однак, якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, державний орган реєстрації актів цивільного стану обов’язково повинен повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі, якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, державний орган реєстрації актів цивільного стану в той же термін повинен повідомити про це орган опіки та піклування.

До не судового порядку визначення походження дитини можливо віднести випадки, коли мати дитини, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час реєстрації народження заявляє, що її чоловік не є батьком цієї дитини, і у зв’язку із цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини. У даному випадку її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви самої матері та її чоловіка про невизнання його батьком дитини, а також заяви про визнання батьківства іншої особи та матері дитини.

У разі, якщо чоловік не визнає себе батьком дитини і, навпаки, коли чоловік вважає себе батьком дитини, а цей факт оспорюється, визнання батьківства встановлюється у судовому порядку.

Згідно з вимогами ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може подати чоловік, який вважає себе батьком дитини, якщо його батьківство не визнається матір’ю дитини, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Визнання батьківства в судовому порядку можливе також лише за умови, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до вказівок матері. У судовому порядку можуть також встановлюватись факт батьківства (материнства) та факт визнання батьківства.

Встановлення факту батьківства в судовому порядку відрізняється від визнання батьківства за рішенням суду за наступними критеріями:

— відсутність спору щодо батьківства дитини;

— смерть фактичного батька дитини;

— час народження дитини.

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до вказівок матері дитини.