Проект рішення сесії Харківської міської ради «Про Програму приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017–2022 рр.»
ПОВІДОМЛЕННЯ
про оприлюднення проекту рішення сесії Харківської міської ради «Про Програму приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017–2022 рр.»
Рішення
про Програму приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017–2022
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
1.1. Програма приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017–2022 рр. (далі — Програма) розроблена відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.
1.2. У Програмі визначено мету, пріоритети та умови приватизації комунального майна територіальної громади міста на 2017–2022 рр.
1.2.1. Метою приватизації є:
— підвищення ефективності використання майна, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою забезпечення соціально‑економічного розвитку міста, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до міського бюджету;
— реалізація права територіальної громади володіти, ефективно користуватися і розпоряджатися на власний розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через спеціально уповноважені органи;
— підтримання та подальший розвиток м. Харкова за рахунок коштів, що надходять від приватизації.
1.2.2. До пріоритетів проведення приватизації в 2017–2022 рр. належать:
— продаж дрібних і малоліквідних об’єктів нерухомого майна, приватизація об’єктів, подальше перебування у комунальній власності яких є економічно недоцільним;
— продаж об’єктів незавершеного будівництва, які не можуть бути добудовані за рахунок коштів міського бюджету;
— забезпечення надходження коштів від приватизації комунального майна у сумі, передбаченій у міському бюджеті на відповідні роки;
— зосередження на індивідуальній приватизації, при якій всі етапи та процедури приватизації передбачають врахування індивідуальних особливостей об’єкта та ринків його продажу;
— досягнення максимальної ефективності приватизації об’єктів, що підлягають приватизації відповідно до Програми, і тих об’єктів, приватизація яких почалася до набрання чинності цієї Програми;
— забезпечення інформаційної відкритості та прозорості процесу приватизації.
Для реалізації цих завдань управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі — Управління) в межах своєї компетенції:
— здійснює передприватизаційну підготовку об’єктів, досліджує та формує попит на об’єкти приватизації;
— здійснює продаж пакетів акцій (паїв, часток) ВАТ, що належать територіальній громаді м. Харкова;
— змінює в процесі приватизації комунального майна організаційну форму підприємств.
1.3. Суб’єкти приватизації комунального майна територіальної громади м. Харкова.
1.3.1. Продавець — територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, як виконавчий орган Харківської міської ради.
1.3.2. Покупцями об’єктів приватизації можуть бути:
— громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства;
— юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених п.1.3.3. цієї Програми;
— юридичні особи інших держав, крім передбачених п.1.3.3. цієї Програми.
1.3.3. Не можуть бути покупцями:
— юридичні особи, власником більш як 25 відсотків акцій (часток, паїв) яких є держава Україна;
— юридичні особи, власником будь­якої кількості акцій (часток, паїв) та / або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою­агресором, чи держава, визнана Верховною Радою України державою­агресором;
— органи державної влади і місцевого самоврядування;
— працівники державних органів приватизації, а також інші особи, визначені чинним законодавством;
— державні господарські об’єднання, державні холдингові компанії, державні акціонерні товариства (компанії), їх дочірні компанії та підприємства;
— особи, зареєстровані в офшорній зоні (перелік таких зон визначає Кабінет Міністрів України) чи країнах, включених FATF до списку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
— особи, які прямо чи опосередковано перебувають під контролем осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є особи, визначені в цій частині, або є пов’язаними особами таких осіб;
— юридичні особи чи пов’язані з ними особи, зареєстровані в державі, визнаній Верховною Радою України державою­агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства;
— фізичні особи чи пов’язані з ними особи, які мають громадянство держави, визнаної Верховною Радою України державою­агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства..
1.4. Об’єкти приватизації.
До об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, належать:
— комунальні підприємства (якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності, що визначені Цивільним кодексом України, у тому числі разом із земельними ділянками комунальної власності, на яких вони розташовані (далі — єдиний майновий комплекс підприємства);
— об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти, які не можуть бути добудовані за рахунок коштів міського бюджету;
— окреме індивідуально визначене майно (рухоме та нерухоме майно, у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення);
— акції (частки, паї), що належать територіальній громаді у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності;
— об’єкти соціально­культурного призначення, крім тих, що не підлягають приватизації.
1.5. Приватизація цілісних майнових комплексів підприємств і ВАТ, 100 відсотків акцій яких знаходяться в комунальній власності, незалежно від причин відчуження здійснюється Управлінням відповідно до законодавства України.
1.6. Приватизація (відчуження) об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, що розташовані у багатоквартирних будинках, здійснюється з врахуванням Законів України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
1.7. Не підлягають приватизації (відчуженню) об’єкти комунальної власності територіальної громади м. Харкова, продаж яких заборонено відповідно до законодавства України та рішень сесій Харківської міської ради.
2. ПРИНЦИПИ ПРИВАТИЗАЦІЇ.
2.1. На підставі рішення сесії Харківської міської ради Управління на принципах індивідуальної приватизації здійснює приватизацію комунального майна.
Індивідуальна приватизація полягає:
— у вивченні попиту на конкретний об’єкт приватизації та його індивідуальних особливостей;
— у залученні до приватизації покупців зі встановленням для них кваліфікаційних вимог;
— в остаточному визначенні умов продажу, виявленні перешкод приватизації та їх усунення, введення (розроблення пропозицій) регуляторних заходів, що необхідно здійснити відповідно до вимог чинного законодавства.
2.2. Основні принципи індивідуальної приватизації:
— досягнення максимального економічного ефекту від продажу об’єкта приватизації;
— вибір способу приватизації об’єкта;
— виявлення перешкод в приватизації та їх усунення, здійснення необхідних регуляторних заходів;
— індивідуальний підхід при підготовці об’єкта до приватизації та прийняття рішень про приватизацію;
— визначення економічної доцільності приватизації об’єкта.
2.3. Під час продажу об’єктів Управління враховує кон’юктуру ринку, вивчає попит потенційних покупців і забезпечує виконання Програми в частині надходження коштів від приватизації, самостійно встановлює для кожного об’єкта окремі терміни проведення приватизації з урахуванням вимог законодавства про приватизацію.
3. ПІДГОТОВКА ОБ’ЄКТІВ ДО ПРИВАТИЗАЦІЇ.
3.1. Ініціатива щодо приватизації об’єктів комунальної власності може виходити як від Управління так і від інших виконавчих органів Харківської міської ради, осіб, які можуть бути покупцями відповідно до законодавства.
Ініціатива щодо визначення способу приватизації належить Управлінню.
3.2. Управління має право залучати незалежних консультантів і суб’єктів оціночної діяльності для проведення робіт щодо приватизації об’єктів комунальної власності, у тому числі на конкурентній основі.
3.3. Приватизація об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою.
3.4. Приватизація об’єктів здійснюється шляхом:
— викупу орендарем;
— продажу на аукціоні, (за конкурсом).
Приватизація об’єктів незавершеного будівництва здійснюється відповідно до Закону України «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва».
3.5. У процесі розгляду питання приватизації або відчуження об’єкта Управління отримує:
3.5.1. Для окремо розташованих будівель інформацію щодо правового статусу земельної ділянки.
3.5.2. У разі якщо об’єктом приватизації (відчуження) є об’єкт культурної спадщини (об’єкт архітектури або об’єкт містобудування) чи його частина, Управлінням здійснюються заходи відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Такий об’єкт може бути приватизовано (відчужено) лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам’ятку (її частину).
3.6. Заяви від осіб, які можуть бути покупцями, та інформація про об’єкти приватизації узагальнюються Управлінням, готується проект рішення сесії Харківської міської ради з переліками об’єктів, що запропоновані до приватизації за способами їх приватизації. Зазначений проект рішення сесії згідно з Регламентом Харківської міської ради виноситься на розгляд постійних депутатських комісій. Остаточне рішення про затвердження переліків об’єктів, що підлягають приватизації, приймається на пленарному засіданні сесії Харківської міської ради.
3.7. У строк десять робочих днів після прийняття Харківською міською радою рішення про приватизацію об’єкта, орендар сплачує до бюджету м. Харкова заставу у розмірі шестимісячної плати за оренду майна, яка після укладення договору купівлі­продажу зараховується в рахунок плати за об’єкт приватизації. Відмова та порушення термінів щодо сплати вищевказаної суми є підставою для скасування рішення Харківської міської ради про приватизацію цього об’єкту.
3.8. Після затвердження на сесії Харківської міської ради переліків об’єктів, що підлягають приватизації, Управління здійснює заходи щодо приватизації об’єктів відповідно до чинного законодавства.
3.9. Відповідно до рішення сесії Харківської міської ради умовою продажу об’єкта може бути збереження профілю об’єкта приватизації та інші особливі умови його приватизації.
3.10. Строк проведення приватизації об’єкта не повинен перевищувати двох років з моменту прийняття сесією Харківської міської ради рішення про його приватизацію. У випадку, якщо об’єкт не було приватизовано у зазначений термін, рішення відносно приватизації такого об’єкта скасовується. При цьому сума, сплачена у відповідності до пункту 3.7. цієї Програми, орендарю не повертається.
4. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ ОБ’ЄКТІВ.
4.1. Визначення вартості та ціни продажу об’єктів комунальної власності здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки в порядку, встановленому законодавством з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
4.2. У разі, якщо Управління під час приватизації об’єкта комунальної власності територіальної громади м. Харкова виступає замовником оцінки за договором про оцінку майна і сплата вказаних вище послуг або робіт здійснюється також Управлінням, відбір суб’єкта оціночної діяльності здійснюється згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель».
4.3. Відбір суб’єктів оціночної діяльності для проведення оцінки вартості майна об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, що підлягають приватизації здійснюється в порядку, визначеному в розділі 5 цієї Програми.
4.4 Незалежна оцінка вартості майна з метою приватизації способом викупу проводиться суб’єктом оціночної діяльності на підставі договору, укладеного з орендарем.
5. ПОРЯДОК ВІДБОРУ СУБ’ЄКТІВ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ МАЙНА ОБ’ЄКТІВ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ М. ХАРКОВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ПРИВАТИЗАЦІЇ
5.1. Порядок визначає процедуру конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності — суб’єктів господарювання, визнаних такими згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі — суб’єкти оціночної діяльності).
5.2. Порядок застосовується управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі — Управління), якщо воно виступає замовником послуг з незалежної оцінки майна, але не є платником за договором про оцінку майна і оплата вказаних вище послуг або робіт здійснюється іншими суб’єктами.
5.3. Конкурс серед учасників (претендент, якого допущено до участі в конкурсі) проводиться конкурсною комісією (далі — комісія), створеною Управлінням у складі 5 осіб з числа фахівців Управління з одночасним наданням повноважень голові комісії та секретаря відповідним членам комісії. Склад комісії затверджується наказом Управління.
5.4. Очолює комісію голова комісії. Голова комісії у межах наданих повноважень:
— скликає засідання комісії;
— головує на засіданнях комісії;
— приймає рішення про повторне проведення конкурсу у випадках, передбачених цим Порядком;
— бере участь у голосуванні;
— представляє комісію у відносинах з установами та організаціями, зокрема за рішенням комісії має право звертатися з відповідними письмовими запитами.
5.5. Секретар комісії:
— очолює робочу групу з опрацювання документів (далі — робоча група — група фахівців (у кількості 2 осіб) Управління, створена для опрацювання підтвердних документів та виконання повноважень, визначених цим Порядком);
— забезпечує виконання доручень голови комісії;
— готує довідкові матеріали для розгляду на засіданні комісії;
— складає протоколи засідань комісії, підсумкову таблицю визначення переможця конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності.
5.6. На період довготривалої відсутності голови та (або) секретаря комісії (через хворобу, у разі відпустки тощо) їх повноваження надаються керівником Управління будь­якому члену комісії. На період довготривалої відпустки інших членів комісії за наказом Управління відбувається заміна тимчасово відсутніх членів комісії з числа фахівців відповідних підрозділів Управління.
5.7. За наказом Управління створюється робоча група. Очолює робочу групу секретар комісії.
5.8. До повноважень робочої групи належить:
— підготовка інформаційного повідомлення про оголошення конкурсу;
— підготовка для комісії довідки про кожного претендента (суб’єкт оціночної діяльності, який виявив бажання взяти участь у конкурсі та подав до Управління документи, що передбачені умовами), який має намір взяти участь у конкурсі, складеної за результатами опрацювання підтвердних документів (заява про участь у конкурсі за встановленою формою; документи, які визначають юридичний статус претендента, а також містять інформацію про склад оцінювачів, які будуть безпосередньо виконувати роботи з оцінки, їх практичний досвід, та відповідні документи, що підтверджують право проведення робіт з оцінки майна, перелік яких визначений цим Порядком), а також наявної в Управлінні інформації (далі — інформаційна довідка);
— підготовка інформації про результати конкурсу для повідомлення переможців конкурсу та для оприлюднення.
5.9. У інформаційній довідці про кожного претендента зазначається інформація про:
— наявність у претендента сертифіката суб’єкта оціночної діяльності, яким передбачено провадження практичної діяльності з оцінки майна за напрямами та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають об’єкту, оцінку якого буде здійснювати переможець конкурсу;
— наявність у претендента спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею;
— перелік оцінювачів, які перебувають у трудових відносинах із претендентом, із зазначенням їх кваліфікації, підтвердженої кваліфікаційними свідоцтвами (кваліфікаційними документами);
— перелік оцінювачів, які додатково залучаються претендентом за цивільно­правовими договорами до виконання робіт з оцінки за їх письмовою згодою, із зазначенням їх кваліфікації, підтвердженої кваліфікаційними свідоцтвами (кваліфікаційними документами).
5.10. До участі в конкурсі можуть бути допущені претенденти, які діють на підставі сертифікатів суб’єкта оціночної діяльності, виданих відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», якими передбачено провадження практичної діяльності з оцінки майна за напрямками оцінки майна та спеціалізаціями в межах таких напрямів, що відповідають об’єкту оцінки.
5.11. Вимогами до претендентів для участі у конкурсі є наявність:
— досвіду суб’єкта оціночної діяльності у проведенні оцінки майна, зокрема, подібного майна;
— переліку оцінювачів, які будуть залучені до виконання робіт з оцінки та підписання звіту про оцінку майна та їх особистого досвіду у виконанні робіт з оцінки подібного майна;
— відповідної кваліфікації оцінювачів стосовно об’єкта оцінки, що має підтверджуватися чинними кваліфікаційними свідоцтвами (кваліфікаційними документами) оцінювача, виданими згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
5.12. З метою публікації умов конкурсу інформацію голові комісії подає робоча група.
Інформація про проведення конкурсу має містити:
— дату, час і місце проведення конкурсу;
— кінцевий термін подання документів;
— термін виконання робіт в календарних днях (у разі потреби);
— перелік підтвердних документів, які подаються на розгляд комісії (у разі їх відсутності в Управлінні);
— кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу (вимоги щодо практичного досвіду — документи стосовно досвіду практичної діяльності з оцінки майна, подібного до об’єктів, оцінку яких буде здійснювати переможець конкурсу);
— місцезнаходження комісії, контактні телефони.
5.13. Інформація про проведення конкурсу публікується в засобах масової інформації (на офіційному веб­сайті Харківської міської ради; в офіційних друкованих виданнях; в Інтернеті) за 14‑30 днів до оголошеної дати проведення конкурсу. Інформацію може бути опубліковано додатково в інших засобах масової інформації або розміщено в Інтернеті на офіційному сайті Харківської міської ради.
5.14. Претенденти подають до Управління конкурсну документацію. Конкурсна документація складається із підтвердних документів та конкурсної пропозиції.
До підтвердних документів належать:
— заява на участь у конкурсі за встановленою формою;
— копія установчого документа претендента (у разі відсутності в Управлінні);
— копії кваліфікаційних документів оцінювачів, які працюють у штатному складі та яких буде залучено до проведення оцінки та підписання звіту про оцінку майна (у разі відсутності в Управлінні);
— письмові згоди оцінювачів, яких буде додатково залучено претендентом до проведення робіт з оцінки майна та підписання звіту про оцінку майна, завірені їхніми особистими підписами;
— копія сертифіката суб’єкта оціночної діяльності, виданого претенденту Фондом державного майна України (у разі відсутності в Управлінні);
— інформація про претендента (документ, який містить відомості про претендента щодо його досвіду роботи, кваліфікації та особистого досвіду роботи оцінювачів, які працюють у його штатному складі та додатково залучаються ним, з незалежної оцінки майна, у тому числі подібного майна тощо).
Конкурсна пропозиція претендента подається окремо від конкурсної документації у запечатаному конверті у канцелярію Управління за чотири робочі дні до оголошеної дати проведення конкурсу (включно) і має містити пропозицію щодо вартості виконання робіт, калькуляції витрат, пов’язаних з виконанням робіт, а також терміну виконання робіт, якщо він не визначений в інформації про проведення конкурсу.
5.15. Підтвердні документи розглядаються робочою групою з метою формування реєстру учасників конкурсу.
У разі невідповідності, неповноти підтвердних документів або їх несвоєчасного подання претендент до участі у конкурсі не допускається, про що його письмово повідомляє Управління до оголошеної дати проведення конкурсу.
5.16. Претендент має право відкликати свою заяву до дати проведення конкурсу, повідомивши про це письмово голову комісії.
5.17. Засідання комісії проводиться у разі присутності не менше двох третин її кількісного складу. Конкурс проводиться за наявності не менш як двох учасників.
5.18. У разі наявності одного учасника конкурсу комісія може прийняти рішення стосовно укладення з ним договору на проведення оцінки, про що зазначається у протоколі засідання комісії. У цьому випадку вартість виконання робіт за договором не може перевищувати звичайну ціну, встановлену для відповідної групи об’єктів оцінки.
5.19. На засіданні комісія аналізує підтвердні документи претендентів та розглядає довідку про кожного претендента, підготовлену робочою групою. Конкурсна пропозиція учасників конкурсу розпечатується на засіданні комісії.
5.20. Під час вибору переможців конкурсу враховуються:
— кількість та кваліфікація оцінювачів, які перебувають у штатному складі учасника конкурсу, а також тих, що додатково ним залучаються для проведення оцінки майна;
— досвід учасника конкурсу з оцінки подібного майна;
— кількість оцінювачів, яких планує залучити учасник конкурсу з метою підготовки звіту про оцінку майна та його підписання, та їх особистий практичний досвід щодо оцінки майна, у тому числі подібного майна;
— запропонована учасниками конкурсу вартість виконання робіт порівняно із звичайною ціною;
— кількість невиконаних наказів Управління щодо проведення оцінки майна із зазначеним учасником конкурсу, та причини такого невиконання;
— наявність зауважень з боку Управління до звітів про оцінку майна, виконаних претендентом, за результатами їх рецензування.
5.21. Рішення комісії приймається шляхом голосування.
Члени комісії повинні голосувати за кожного учасника конкурсу «за» чи «проти». Учасники конкурсу, пропозиції яких найбільш повно відповідають умовам конкурсу, а також є оптимальними з урахуванням якості виконуваних робіт з оцінки і їх вартості, та які отримали найбільшу кількість голосів «за» присутніх на засіданні членів комісії (але не менше половини голосів членів комісії, присутніх на засіданні), визнаються його переможцями.
Секретар комісії на засіданні комісії окремо веде відомість підсумків голосування.
5.22. Результати конкурсу оформляються протоколом. Відомість (відомості) підсумків голосування додаються до протоколу. Протокол підписують усі присутні на засіданні члени комісії і затверджує начальник Управління.
5.23. Комісія за результатами голосування визначає переможців конкурсу, з якими може бути укладено договори на проведення оцінки майна.
5.24. Результати конкурсу мають характер акредитації суб’єктів оціночної діяльності для проведення робіт стосовно оцінки об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова під час приватизації або відчуження у разі, якщо Управління виступає замовником послуг з незалежної оцінки майна, але не є платником за договором про оцінку майна і оплата вказаних вище послуг або робіт здійснюється іншими суб’єктами. Загальна кількість переможців конкурсу 15 суб’єктів оціночної діяльності.
5.25. Результати конкурсу діють на протязі 6 місяців.
5.26. Якщо не надійшло жодної заяви на участь у конкурсі, конкурс вважається таким, що не відбувся. У цьому випадку голова комісії приймає рішення про повторне проведення конкурсу та призначає його дату.
5.27. У триденний термін з дати затвердження протоколу результатів конкурсу, управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради Департаменту економіки та комунального майна письмово інформує переможців конкурсу.
5.28. Якщо Управління не є замовником оцінки майна, воно письмово інформує відповідних замовників про результати конкурсу з метою вибору ними суб’єкта оціночної діяльності, з яким буде укладено договір на проведення оцінки об’єкта приватизації або відчуження.
5.29. Інформація про результати конкурсу публікується в друкованих засобах масової інформації, а також оприлюднюється на веб­сайті в мережі Інтернет.
6. ВІДЧУЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
6.1. Відчуження об’єктів комунальної власності здійснюється з врахуванням вимог Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також інших законодавчих та нормативно­правових актів у цій сфері.
6.2. Умови та порядок відчуження комунального майна виносяться на розгляд сесії для кожного об’єкту окремим рішенням.
7. ОСНОВНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ВЛАСНИКІВ ОБ’ЄКТІВ, ЩО ПРИВАТИЗУЮТЬСЯ (ВІДЧУЖУЮТЬСЯ)
При приватизації (відчуженні) об’єктів комунальної власності м. Харкова з метою збереження і розвитку життєзабезпечення міста на власників об’єктів можуть покладатися зобов’язання щодо:
— підтримки приватизованих (відчужених) об’єктів в естетичному вигляді, проведення необхідних ремонтно­будівельних робіт фасаду будинку, підтримання в задовільному стані прилеглої території і під’їзних шляхів;
— укладення договорів з юридичними або фізичними особами, що надають послуги, пов’язані з утриманням і експлуатацією об’єктів;
— укладення договорів з відповідними організаціями про часткову участь у витратах щодо утримання та ремонту житлового будинку та прилеглої території;
— збереження та раціонального використання робочих місць;
— виконання вимог антимонопольного законодавства;
— виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих для здоров’я умов праці та охорони навколишнього середовища;
— внесення інвестицій у формах, передбачених чинним законодавством;
— безпечного утримання об’єкта приватизації;
— впорядкування відносин землекористування у випадку, якщо приватизується (відчужується) окремо розташована нежитлова будівля;
— випадку, якщо приватизується (відчужується) об’єкт культурної спадщини (об’єкт архітектури або об’єкт містобудування) чи його частина необхідно виконання п. п.3.5.2. цієї Програми.
8. ЗАХОДИ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
8.1. Організаційне забезпечення виконання Програми.
Управління організовує роботу щодо виконання Програми приватизації шляхом формування переліків об’єктів, що підлягають приватизації та відчуженню, внесення змін у ці переліки, а також здійснює інші заходи у відповідності з діючим законодавством.
8.2. Інформаційне забезпечення процесу приватизації:
Управління здійснює відповідно до законодавства комплекс заходів щодо забезпечення прозорості приватизації, провадження інформаційно­пропагандистської та рекламної діяльності з питань проведення приватизації, висвітлення приватизаційних процесів шляхом оприлюднення в засобах масової інформації (на веб­сайті Харківської міської ради; в офіційних друкованих виданнях; в Інтернеті):
а) повідомлень про хід і результати приватизації. Інформація підлягає опублікуванню протягом 30 календарних днів з дня укладення договору купівлі­продажу;
б) відомостей стосовно переліків об’єктів, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, умов їх продажу.
9. ОЧІКУВАНІ НАДХОДЖЕННЯ КОШТІВ ВІД ПРИВАТИЗАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У 2017–2022 РОКАХ
9.1. Нормативи надходження коштів від приватизації об’єктів комунальної власності м. Харкова на 2017–2022 рр. встановлюються плановими завданнями та підлягають корегуванню в залежності від затвердженого бюджету на відповідний рік.
9.2. Кошти, отримані від продажу об’єктів комунального майна, та інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації (від покупців за подачу заяви на приватизацію; виконання умов п. 3.7 цієї Програми, реєстраційний збір за реєстрацію покупців для участі в аукціоні, конкурсі; суми штрафних санкцій за невчасні розрахунки за придбані об’єкти приватизації; проценти, нараховані на суму відстрочених платежів) перераховуються в міський бюджет.
10. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
10.1. При прийнятті рішень щодо приватизації, узгодження, які надійшли до Управління до набуття чинності цієї Програми, вважаються дійсними.
10.2. Продаж об’єктів комунальної власності, які до набрання чинності цієї Програми включено до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, та щодо яких прийнято рішення про приватизацію, а також таких, що перебувають в процесі приватизації, здійснюється відповідно до прийнятого рішення про приватизацію з урахуванням способів продажу, передбачених цією Програмою, якщо це не суперечить п. 3.10. цієї Програми.
10.3. Ця Програма діє до прийняття Харківською міською радою Програми приватизації об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на наступний період.
10.4. У разі виникнення розбіжностей між адресами, площами, зазначеними в додатках рішень сесій з приватизації та відчуження, та адресами, площами, зазначеними у технічній документації та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, остаточною вважається адреса, зазначена в реєстрах.
10.5. Контроль за здійсненням приватизації об’єктів комунальної власності від імені та в інтересах територіальної громади м. Харкова здійснює Харківська міська рада шляхом заслуховування звітів Управління про хід виконання Програми приватизації на засіданнях постійних депутатських комісій міської ради.
10.6. Контроль за належним і своєчасним виконанням умов договорів купівлі­продажу об’єктів комунальної власності здійснює Управління.
10.7. Контроль за проведенням приватизації об’єктів комунальної власності м. Харкова здійснюється також іншими органами місцевого самоврядування м. Харкова, органами державної влади в межах повноважень, визначених законодавством України.
10.8. Ця Програма набирає чинності з дати її затвердження рішенням сесії.
Заступник міського голови — директор Департаменту економіки та комунального майна М. І. Фатєєв
Аналіз регуляторного впливу
до проекту рішення сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про Програму приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017–2022 рр.»
I. Визначення проблеми
На сучасному етапі здійснення глибоких соціально‑економічних перетворень, спрямованих на інтеграцію України у Європейське Співтовариство, приватизація та відчуження об’єктів комунальної власності відіграють важливу роль насамперед у забезпеченні розвитку підприємництва країни. Крім того, приватизація та відчуження об’єктів комунальної власності сприяє створенню конкурентного середовища, залученню інвестицій, а також залишається важливим джерелом поповнення міського бюджету коштами для подальшого соціально‑економічного розвитку міста.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради відноситься прийняття рішень щодо відчуження комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності.
23.12.2011 року 12 сесією Харківської міської ради 6 скликання було прийнято рішення про затвердження Програми приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012–2016 рр. Таким чином, на теперішній час приватизація об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється відповідно до пріоритетів, умов та механізмів приватизації, передбачених Програмою, яка була розрахована на період 2012–2016 років.
Разом з тим зміна економічної та політичної ситуації в Україні, обрання країною євроінтеграційного курсу потребує необхідності розробки нових підходів до процесу приватизації об’єктів комунальної власності міста Харкова.
Проект рішення сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про Програму приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017–2022 рр.» (далі — Програма) розроблено відповідно до Цивільного Кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», інших нормативно­правових актів чинного законодавства України.
Зазначена проблема безпосередньо справляє вплив на:
— суб’єктів господарювання, які орендують об’єкти комунальної власності територіальної громади м. Харкова;
— громадян;
— органів місцевого самоврядування
Переважна кількість об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова знаходиться у незадовільному стані та потребує проведення капітальних ремонтів. Велика кількість комунальних підприємств має низький технологічний уклад, морально та фізично зношене обладнання, застарілі технології, що не забезпечують конкуренто­
спроможність продукції та послуг на зовнішньому і внутрішньому ринках.
При цьому, органи місцевого самоврядування втрачають зацікавлення інвесторів, у тому числі європейських, у розвитку інфраструктури м. Харкова.
Громадяни до процесів приватизації продовжують відноситися з недовірою, прагнучі більшої публічності та відкритості її проведення.
Таким чином, для забезпечення подальшого розвитку та удосконалення процесів приватизації, реалізації нових вимог до ринкової трансформації на сучасному етапі її розвитку, встановлення нових завдань, визначення чітких законодавчих норм, забезпечення оптимізації розміру приватного сектору економіки, необхідно прийняття нової Програми приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
II. Цілі державного регулювання
Ціллю прийняття проекту рішення сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про Програму приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017–2022 рр.» є визначення пріоритетів, завдань і комплексу заходів, спрямованих на організаційне та правове забезпечення процесу приватизації комунального майна.
Основними цілями Програми приватизації на 2017–2022 рр. є:
— підвищення ефективності використання майна, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою забезпечення соціально‑економічного розвитку міста, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до міського бюджету;
— реалізація права територіальної громади володіти, ефективно користуватися і розпоряджатися на власний розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через спеціально уповноважені органи;
— підтримання та подальший розвиток м. Харкова за рахунок коштів, що надходять від приватизації.
До пріоритетів проведення приватизації в 2017–2022 рр. належать:
— продаж дрібних і малоліквідних об’єктів нерухомого майна, приватизація об’єктів, подальше перебування у комунальній власності яких є економічно недоцільним;
— продаж об’єктів незавершеного будівництва, які не можуть бути добудовані за рахунок коштів міського бюджету;
— забезпечення надходження коштів від приватизації комунального майна у сумі, передбаченій у міському бюджеті на відповідні роки;
— зосередження на індивідуальній приватизації, при якій всі етапи та процедури приватизації передбачають врахування індивідуальних особливостей об’єкта та ринків його продажу;
— досягнення максимальної ефективності приватизації об’єктів, що підлягають приватизації відповідно до Програми, і тих об’єктів, приватизація яких почалася до набрання чинності цієї Програми;
— забезпечення інформаційної відкритості та прозорості процесу приватизації.
Приватизація та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова вирішує завдання щодо створення ринкової економіки, а також забезпечує досягнення таких цілей, як створення умов для підвищення ефективності діяльності фізичних та юридичних осіб, сприяє підвищенню життєвого рівня населення, його добробуту, а також науково­технічним та економічним передумовам європейської інтеграції вітчизняної економіки.
III. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей
Вид альтернативи
|
Опис альтернативи
|
Альтернатива 1 — Залишити без змін чинну редакцію Програми приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012–2016 рр. |
Не дозволить досягнути цілей державного регулювання, оскільки даний регуляторний акт потребує змін з метою досягнення визначених цілей державного регулювання. |
Альтернатива 2 — Внесення змін до чинного регуляторного акта |
Такий спосіб є також недоцільний з огляду на термін дії чинної редакції регуляторного акта. |
Альтернатива 3 — Розробка Програми приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017–2022 рр. |
Такий спосіб є найбільш ефективним з огляду на правила нормо­ |
Надалі Альтернатива 2 не розглядатиметься оскільки вона є недоцільною з точки зору нормопроектувальної техніки, яка у свою чергу не має жодного впливу на реалізацію цілей, визначених проектом Програми, по суті.
Оцінка впливу на сферу інтересів держави
Вид альтернативи
|
Вигоди
|
Витрати
|
Альтернатива 1 |
Процедура приватизації об’єктів згідно з чинною Програмою приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012‑2016 рр. чітко регламентує і забезпечує виконання планового завдання з надходжень до місцевого бюджету від приватизації |
Процедура приватизації об’єктів згідно з чинною Програмою приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади |
Альтернатива 2 |
—
|
—
|
Альтернатива 3 |
Імперативність (загальнообов’язковість) рішень Харківської міської ради для виконання на території міста Харкова, що передбачено ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Планується збільшення кількості договорів купівлі­продажу та надходжень до місцевого бюджету, можливість виконання органом місцевого самоврядування своїх соціальних зобов’язань. |
—
|
Оцінка впливу на сферу інтересів громадян
Вид альтернативи
|
Вигоди
|
Витрати
|
Альтернатива 1 |
Чинна редакція Програми приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012–2016 рр. забезпечує виконання планових завдань по надходженню до місцевого бюджету коштів від приватизації. |
—
|
Альтернатива 2 |
—
|
—
|
Альтернатива 3 |
1. Можливість підвищення соціальних стандартів для тих категорій громадян, які отримують допомогу, пільги тощо з міського бюджету. 2. Збереження або створення нових робочих місць на приватизованих об’єктах |
—
|
Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання
Показник
|
Великі
|
Середні
|
Малі
|
Мікро
|
Разом
|
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць (орієнтовно) |
—
|
—
|
140
|
—
|
140
|
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків |
—
|
—
|
100
|
—
|
100
|
Вид альтернативи
|
Вигоди
|
Витрати
|
Альтернатива 1 |
—
|
Витрата часу на підготовку укладення договору купівлі­продажу об’єкта (43 години). |
Альтернатива 2 |
—
|
—
|
Альтернатива 3 |
Забезпечення прозорої та швидкої процедури приватизації об’єктів комунальної власності, що надає можливість планування та розвитку малого бізнесу. |
—
|
ВИТРАТИ
на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва,
які виникають внаслідок дії регуляторного акта
Порядковий номер
|
Витрати
|
За перший рік
|
За п’ять років
|
1
|
Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання / підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень |
Не передбачені
|
Не передбачені
|
2
|
Податки та збори (зміна розміру податків / зборів, виникнення необхідності у сплаті податків / зборів), гривень |
Не передбачені
|
Не передбачені
|
3
|
Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності |
Не передбачені
|
Не передбачені
|
4
|
Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень / приписів тощо), гривень |
Не передбачені
|
Не передбачені
|
5
|
Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних / обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень |
Не передбачені
|
Не передбачені
|
6
|
Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень |
Не передбачені
|
Не передбачені
|
7
|
Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, гривень |
Не передбачені
|
Не передбачені
|
8
|
Інше (уточнити), гривень |
Не передбачені
|
Не передбачені
|
9
|
РАЗОМ (сума рядків: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8), гривень |
—
|
—
|
10
|
Кількість суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць |
—
|
—
|
11
|
Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень |
Не передбачені
|
Не передбачені
|
Сумарні витрати за альтернативами
|
Сума витрат, гривень
|
Альтернатива 1. |
0,00
|
Альтернатива 2. |
—
|
Альтернатива 3. |
0,00
|
IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей
За результатами опрацювання альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання здійснено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей.
Вартість балів визначається за чотирибальною системою оцінки ступеня досягнення визначених цілей.
Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми) |
Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)
|
Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
|
Альтернатива 1 — Залишити без змін чинну редакцію Програми приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012–2016 рр. |
1
|
Не дозволить досягнути цілей державного регулювання оскільки даний регуляторний акт потребує змін з метою досягнення визначених цілей державного регулювання. |
Альтернатива 2 — Внесення змін до чинного регуляторного акта |
1
|
Такий спосіб є також недоцільний з огляду на термін дії чинної редакції регуляторного акта. |
Альтернатива 3 — Розробка Програми приватизації та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017–2022 рр. |
4
|
Такий спосіб є найбільш ефективним з огляду на правила нормопроектувальної техніки та забезпечить досягнення цілей державного регулювання у приватизації. |
V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми
Проект Програми передбачає здійснення заходів з приватизації протягом терміну дії цього документу, виходячи з наступних концептуальних підходів:
— посилення уваги територіальної громади до управління приватизаційними процесами. Приватизація комунального майна організовується як складовий елемент підвищення ефективності використання та розпорядження комунальним майном, спрямований на оптимізацію структури комунального майна, збільшення надходжень до місцевого бюджету у вигляді податків, дивідендів, орендних, концесійних платежів тощо, а також скорочення бюджетних видатків на утримання окремих об’єктів права комунальної власності;
— формування складу об’єктів, що підлягатимуть приватизації не за заявами потенційних покупців, а за рішенням органів, уповноважених управляти комунальним майном, прийнятим з результатами аналізу господарської діяльності комунальних підприємств та організацій;
— включення в процес приватизації, насамперед, тих об’єктів, подальше перебування у комунальній власності яких більше не ефективно та потребує додаткових бюджетних витрат на розвиток виробництва або на їх утримання;
— формування переліків об’єктів приватизації, продаж яких має забезпечити виконання встановлених планових завдань з надходження коштів від приватизації та внесення цих переліків на розгляд міської ради.
Проектом Програми передбачено виконання фінансових завдань не за рахунок збільшення кількості об’єктів, що пропонуються для продажу, а, насамперед, завдяки підвищенню ціни продажу об’єктів приватизації через підвищення прозорості та конкурентності продажів.
Програма включає комплекс заходів щодо фінансового, інформаційного та законодавчого забезпечення виконання Програми.
Враховуючи стратегію подальшого реформування комунальної власності, наближення України до Європейського Союзу, прийняття нової програми приватизації забезпечить створення конкурентного середовища, сприятливих умов для залучення ефективних інвесторів та інвестицій у місцеву економіку, зростання економіки країни.
VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги
Реалізація регуляторного акта не потребує додаткових фінансових, матеріальних та інших витрат ані від органів влади, ані від суб’єктів господарювання.
VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта
Запропонований проект Програми буде діяти до прийняття змін у нормативно­правові акти, що мають вищу юридичну силу, які стосуються зазначеної сфери регулювання або його скасування, а також до прийняття Харківською міською радою Програми приватизації об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на наступний період.
VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта
Для даного регуляторного акта було визначено декілька вимірювальних показника результативності регуляторного акта, які безпосередньо пов’язані із цілями регуляторного акта та мають числовий вимір та прогнозні значення.
Показниками результативності запропонованого акта будуть:
— кількість укладених договорів купівлі­ продажу станом на 01.12.2016 з початку року — 64.
— грошові кошти, отримані від приватизації об’єктів комунальної власності та перераховані до бюджету міста Харкова станом на 01.12.2016 з початку року 22 441,4 тис. грн.
Дія даного регуляторного акта поширюється на невизначене коло суб’єктів господарювання та / або фізичних осіб (територія дії акту — місто Харків);
Розмір надходжень до місцевого бюджету збільшиться.
Розмір коштів та часу, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та / або фізичними особами не зміниться.
На підставі порівняння цих показників та отриманих у подальшому даних (при проведенні базового, повторного та періодичних відстежень), можна буде зробити висновок про досягнення очікуваних результатів та досягнення цілей регулювання.
IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта
Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено шляхом моніторингу кількості укладених договорів оренди комунального майна та розміру надходжень від оренди до місцевого бюджету.
Базове відстеження результативності дії регуляторного акту буде здійснено через рік після прийняття рішення.
Повторне відстеження буде проводитися через рік після проведення базового.
Набрання чинності регуляторним актом з використанням показників результативності.
Періодичне відстеження буде проводитись раз на три роки після повторного відстеження на підставі даних звітів про кількість укладених договорів купівлі­ продажу та розміру надходжень від приватизації до місцевого бюджету.
Заступник директора Департаменту економіки та комунального майна — начальник управління комунального майна та приватизації В. М. Солошкін
ТЕСТ
малого підприємництва (М-Тест)
1. Консультації з представниками мікро­ та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання
Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб’єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником у період з 02 грудня 2016 по 17 грудня 2016.
Порядковий номер
|
Вид консультації (публічні консультації прямі (круглі столи, наради, робочі зустрічі тощо), інтернет­консультації прямі (інтернет­форуми, соціальні мережі тощо), запити (до підприємців, експертів, науковців тощо) |
Кількість учасників консультацій, осіб
|
Основні результати консультацій (опис)
|
1
|
Опитування суб’єктів господарювання |
14
|
Надано пропозиції |
2. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро­ та малі):
Кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюється регулювання: 140 (одиниць), у тому числі суб’єкти малого підприємництва 100 (одиниць); питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив ~
70 % (відсотків) (відповідно до таблиці «Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання» додатка 1 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта).
3. Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання
Порядковий номер
|
Найменування оцінки
|
У перший рік (стартовий рік впровадження регулювання) |
Періодичні (за наступний рік) |
Витрати за п’ять років
|
Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання
|
||||
1
|
Придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів) |
0
|
0
|
0
|
2
|
Процедури повірки та / або постановки на відповідний облік у визначеному органі державної влади чи місцевого самоврядування |
0
|
0
|
0
|
3
|
Процедури експлуатації обладнання (експлуатаційні витрати — витратні матеріали) |
0
|
0
|
0
|
4
|
Процедури обслуговування обладнання (технічне обслуговування) |
0
|
0
|
0
|
5
|
Інші процедури: |
—
|
—
|
—
|
6
|
Разом, гривень Формула: (сума рядків 1 + 2 + 3 + 4 + 5) |
0
|
0
|
0
|
7
|
Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць |
100
|
||
8
|
Сумарно, гривень Формула: відповідний стовпчик «разом» Х кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 6 Х рядок 7) |
0
|
0
|
0
|
Оцінка вартості адміністративних процедур суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування
|
||||
Розрахунок вартості 1 людино‑години: Норма робочого часу на 2016 рік становить при 40‑годинному робочому тижні — 2003,0 години (Норми тривалості робочого часу на 2016 рік. Лист Мінсоцполітики від 20.07.2015 № 10846 / 0 / 14‑15 / 13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік») Використовується мінімальний розмір заробітної плати. За Законом України середній мінімальний щомісячний розмір заробітної плати з 01.12.2016 по 31.12.2016 становить 1600 грн та 9,59 грн у погодинному розмірі (Закон України від 25.12.2015 № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» |
||||
9
|
Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання: |
9,59
|
0
|
9,59
|
9.1
|
знайти регуляторний акт в мережі Інтернет та ознайомитись з його змістом (0,5 год) |
4,8
|
0
|
4,8
|
10
|
Процедури організації виконання вимог регулювання: |
4325,5
|
0
|
4325,5
|
10.1
|
витрати на оплату обов’язкових платежів |
25,5
|
0
|
0
|
10.2
|
витрати на проведення оцінки |
1000
|
0
|
0
|
11
|
Процедури офіційного звітування |
0
|
0
|
0
|
12
|
Процедури щодо забезпечення процесу перевірок |
0
|
0
|
0
|
13
|
Інші процедури: |
0
|
0
|
0
|
14
|
Разом, гривень |
5351
|
0
|
5351
|
15
|
Кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць |
100
|
||
16
|
Сумарно, гривень |
535 100
|
Х
|
535 100
|
Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва
Розрахунок бюджетних витрат на адміністрування регулювання здійснюється окремо для кожного відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, що залучений до процесу регулювання.
Державний орган, для якого здійснюється розрахунок вартості адміністрування регулювання: Харківська міська рада, а саме: управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна
Процедура регулювання суб’єктів малого підприємництва (розрахунок на одного типового суб’єкта господарювання малого підприємництва — за потреби окремо для суб’єктів малого та мікропідприємництв) |
Планові витрати часу на процедуру, год |
Вартість часу співробітника органу державної влади відповідної категорії (заробітна плата), грн / год
|
Оцінка кількості процедур за рік, що припадають на одного суб’єкта
|
Оцінка кількості суб’єктів, що підпадають під дію про­
|
Витрати на адміністрування регулювання* (за рік), гривень |
1. Облік суб’єкта господарювання, що перебуває у сфері регулювання |
—
|
—
|
—
|
—
|
—
|
2. Поточний контроль за суб’єктом господарювання, що перебуває у сфері регулювання, у тому числі: |
0
|
0
|
|||
камеральні (перевірка документів) |
1
|
38,4 грн (з розрахунком 6774,75 грн на місяць)
|
4
|
100
|
15 360
|
виїзні |
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
3. Підготовка, затвердження та опрацювання одного окремого акта про порушення вимог регулювання |
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
4. Реалізація одного окремого рішення щодо порушення вимог регулювання |
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
5. Оскарження одного окремого рішення суб’єктами господарювання |
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
6. Підготовка звітності за результатами регулювання |
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
7. Інші адміністративні процедури: |
31,75
|
1219,2
|
1
|
100
|
3870960
|
7.1 реєстрація заяви та доданого до неї пакету документів (занесення до бази даних) |
0,5
|
19,2
|
1
|
100
|
960
|
7.2 перевірка документів на предмет відношення об’єкту нерухомості пам’ятки архітектури, відповідність правоустановчих документів, наявність договору оренди, відсутність заборгованості по орендній платі |
0,5
|
19,2
|
1
|
100
|
960
|
7.3 підготовка відповіді заявнику |
0,25
|
9,6
|
1
|
100
|
240
|
7.4 підготовка проекта рішення на сесію міськради |
0,25
|
9,6
|
1
|
100
|
240
|
7.5 розгляд та прийняття рішення сесією міської ради |
0,5
|
19,2
|
1
|
100
|
960
|
7.6 підготовка листа­повідомлення |
0,5
|
19,2
|
1
|
100
|
960
|
7.7 перевірка наявності оплат держ. мита |
0,5
|
19,2
|
1
|
100
|
960
|
7.8 підготовка заяви про приватизацію |
0,5
|
19,2
|
1
|
100
|
960
|
7.9 підготовка листа на оцінку |
0,25
|
9,6
|
1
|
100
|
240
|
7.10 перевірка звіту про оцінку |
0,5
|
19,2
|
1
|
100
|
960
|
7.11 затвердження оцінки |
0,5
|
19,2
|
1
|
100
|
960
|
7.12 реєстрація оцінки |
0,5
|
19,2
|
1
|
100
|
960
|
7.13 занесення оцінки до бази даних |
0,5
|
19,2
|
1
|
100
|
960
|
7.14 підготовка проекту договору купівлі­продажу |
2
|
76,8
|
1
|
100
|
15360
|
7.15 перевірка проекту договору купівлі­продажу у відділах органу приватизації |
5
|
192
|
1
|
100
|
96000
|
7.16 нотаріальне посвідчення договору купівлі­продажу (робота з майбутнім покупцем та нотаріусом) |
2
|
76,8
|
1
|
100
|
15360
|
7.17 відстеження строків оплати згідно з ДКП |
1
|
38,4
|
1
|
100
|
3840
|
7.18 після повної сплати згідно з умовами ДКП відстеження оплати орендної плати |
1
|
38,4
|
1
|
100
|
3840
|
7.19 підготовка актів прийому­передачі |
1
|
38,4
|
1
|
100
|
3840
|
7.20 підписання актів прийому­передачі |
0,25
|
9,6
|
1
|
100
|
240
|
7.21 видача актів прийому­передачі |
0,25
|
9,6
|
1
|
100
|
240
|
7.22 у випадку звернення покупця щодо погодження подальшого відчуження приватизованого об’єкту, розгляд звернення (перевірка щодо наявності особливих умов приватизації та їх виконання, наявності державної реєстрації, виконання умови договору купівлі­продажу) |
1
|
38,4
|
1
|
70
|
2688
|
7.23 підготовка та надання погоджувального листа |
0,5
|
19,2
|
1
|
70
|
672
|
7.24 публікація результатів продажу за певний період |
12
|
460,8
|
0
|
||
Разом за рік |
Х
|
Х
|
Х
|
Х
|
4038720
|
Сумарно за п’ять років |
Х
|
Х
|
Х
|
Х
|
20 193 600
|
Державне регулювання не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу)
4. Розрахунок сумарних витрат суб’єктів малого підприємництва, що виникають на виконання вимог регулювання
Порядковий номер
|
Показник
|
Перший рік регулювання (стартовий)
|
За п’ять років
|
1
|
Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання |
0
|
0
|
2
|
Оцінка вартості адміністративних процедур для суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування |
535 100
|
535 100
|
3
|
Сумарні витрати малого підприємництва на виконання запланованого регулювання |
535 100
|
535 100
|
4
|
Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва |
4 038 720
|
20 193 600
|
5
|
Сумарні витрати на виконання запланованого регулювання |
4573820
|
20728700
|
5. Розроблення корегуючих (пом’якшувальних) заходів для малого підприємництва щодо запропонованого регулювання
Для суб’єктів господарювання коригуючим (пом’якшувальним) заходом у цьому випадку є те, що протягом року вони можуть користуватися накопиченими коштами від отримання прибутку за розміщення зовнішньої реклами у місті Сєвєродонецьку та направляти їх на господарчі проблеми.